У Росії втретє за три роки відклали проєкт нового "кукурудзника"
У Росії знову відклали втілення проєкту легкомоторного літака ЛМС-901 "Байкал", який має замінити радянський "кукурудзник" Ан-2.
Як повідомив голова Державної транспортної лізингової компанії РФ Міхаїл Парнєв, перші літаки передадуть альянсу незалежних експлуатантів "Аерохімфлот" у 2027 році, і вони будуть використовуватися не для пасажирських перевезень, а для авіаційних робіт, передає The Moscow Times.
За словами Парнєва, саме таким чином "часто" проводиться "розкатка" нових моделей регіональних літаків.
При цьому він не уточнив, коли вийде пасажирська версія "Байкалу".
У квітні заступник голови Мінпромторгу РФ Геннадій Абраменков говорив, що, найімовірніше, її сертифікацію доведеться перенести з 2026 на 2027 рік.
Попередні плани
Спочатку Уральський завод цивільної авіації мав налагодити серійне виробництво "Байкалів" у 2024 році.
Потім запуск конвеєра відклали на 2025 рік після рішення замінити американський двигун General Electric російським ВК-800. Утім, на це потрібно було більше часу – і терміни змістилися на 2026 рік.
Вимоги Путіна
Президент Росії Владімір Путін вимагав прискорити створення літака двічі – у 2024 та 2025 роках, проте проєкт зіштовхнувся із серйозними проблемами.
У травні 2025 року повідомлялося, що проєктувальники російського регіонального літака "Байкал", який мав замінити радянський "Кукурудзник" Ан-2, припустилися низки "драматичних помилок", через що машину "фактично потрібно збирати заново".
Тоді Уральський завод цивільної авіації, який розробляє "Байкал", попросив ще близько 10 млрд руб. на його допрацювання, на що може піти до п'яти років. При цьому з 2019 року вартість одного борту зросла майже вчетверо – до 455 млн руб.
Однак після критики з боку Путіна ціну знизили до 280 млн руб. Зараз літак проходить льотні випробування. Перші машини надійдуть авіакомпаніям у 2027 році як багатоцільові та будуть використовуватися тільки на лісоавіаційних та транспортно-зв'язкових роботах.
"Байкал", розрахований на дев'ять пасажирів, розробляється з 2019 року у рамках програми розвитку малої авіації. До 2030 року росйська влада планувала випустити 139 таких літаків. Проте авіакомпанії вже почали відмовлятися від їхнього придбання.
Про літак
Літак Ан-2, відомий як "кукурудзник", був розроблений наприкінці 1940-х років в Україні конструкторським бюро "Антонова", його виробництво припинилося у 1980-х роках. У 2017-2018 роках "Антонов" планував відновити виробництво його оновленої версії Ан-2-100.
У Росії теж планували модифікувати літак, змінивши назву ТВС-2МС. Однак спочатку виробник "Русавіапром" не зміг отримати сертифікат для його виробництва, а згодом уряд Росії відмовився фінансувати виробництво копій американських двигунів та гвинтів для цих літаків. Натомість у РФ вирішили розробити МС-901 "Байкал".
Авіація в Росії
У червні минулого року повідомлялося, що Росія від початку повномасштабної війни отримала запчастини для Boeing та Airbus на 1 млрд євро.
У липні торік стало відомо, що російські цивільні літаки, випуск яких влада РФ обіцяла поставити на потік після заборони на поставки до Росії Boeing і Airbus, досі не вийшли в серійне виробництво, але встигли різко подорожчати. Так, за два роки російські літаки стали дорожчими на 45-70%.
На початку травня 2026 року повідомлялося, що Міністерство промисловості та торгівлі Росії розглядає можливість збільшення допустимого нальоту та термінів експлуатації літаків SSJ100 після зриву масштабної програми відродження російського авіапрому, яку Кремль запустив у 2023 році.
Наприкінці квітня цього року в Службі зовнішньої розвдки повідомили, що Росія вирішила відновити експлуатацію "кукурудзників". Сибірський науково-дослідний інститут авіації запропонував повернути в роботу близько 700 літаків Ан-2 із баз зберігання, щоб компенсувати дефіцит малої авіації в країні.
До того повідомлялося, що в Росії через проблеми з запчастинами, викликаними західними санкціями, не експлуатується понад третина далекомагістральних літаків, необхідних для рейсів на Далекий Схід і за кордон. Із 93 іноземних широкофюзеляжних пасажирських лайнерів, що залишилися в Росії, придатні до експлуатація менше ніж 60. Інші або проходять тривале техобслуговування, або простоюють.
Також стало відомо, що в РФ оголосили про запуск "унікального для Росії" проєкту з продовження ресурсу літаків сімейства Airbus A320 понад 96 тис. льотних годин.
Перед тим Державіанагляд Росії заявив про тенденцію грубих порушень у цивільній авіації, включно з масовим допуском до польотів повітряних суден із технічними несправностями.
У січні цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що російські авіакомпанії в 2026-2027 роках збираються масово вводити в експлуатацію законсервовані літаки радянського та іноземного виробництва, більшість із яких має вік понад 30 років.
Раніше повідомлялося, що російський уряд планує в 1,6 раза скоротити фінансування федерального проєкту "Виробництво літаків і вертольотів" у 2026 році – з 139,6 млрд до 85,7 млрд руб.
Також стало відомо, що масштабна програма відродження авіапрому, яку російська влада запустила невдовзі після початку розв'язаної проти України повномасштабної війни, розраховуючи випускати десятки літаків на рік, зазнає фіаско. Так, із 15 запланованих на 2025 рік пасажирських літаків російські виробники змогли здати перевізникам лише один.
До того повідомлялося, російські цивільні літаки, випуск яких влада РФ обіцяла поставити на потік після заборони продавати до Росії лайнери Boeing і Airbus, досі не вийшли в серійне виробництво, але встигли різко подорожчати. Так, за два роки російські літаки стали дорожчими на 45-70%.
Тому на початку 2025 року російський уряд ухвалив рішення зменшити план виробництва власних літаків в 1,5 раза. Якщо спочатку очікувалося, що до 2030 року не менше 80% лайнерів у парку перевізників стануть російськими, то тепер ціль знижена до 50%. Причому початок масштабного авіавиробництва було відкладено на 2027-2028 роки, а вихід авіапрому на повну потужність – перенесено на 2030 рік.
Наприкінці минулого року повідомлялося, що російський авіапром з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України зміг виробити лише 7 придатних для цивільної авіації літаків SuperJet 100, тоді як у планах до 2025 року було заплановано 108 лайнерів.
