Легкий заробіток на криптовалюті та акціях: Нацкомісія викрила три сумнівні фінансові компанії
Регулятор застерігає українців від інвестування коштів у незареєстровані онлайн-платформи, оскільки вони працюють без відповідних дозволів.
Про це повідомляє пресслужба Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
За даними регулятора, йдеться про онлайн-платформи Comfortrade, Broox та Aura Capital Invest, які позиціонують себе як торговельні та інвестиційні брокери.
Вони обіцяють легкий доступ до ринків валют, криптовалют і акцій, однак мають ознаки недоброчесної діяльності.
Відсутність дозволів та юридичного захисту
Зазначені компанії не мають офіційного представництва в Україні та дозволів регулятора на діяльність на ринках капіталу.
Попри це, вони фокусуються на українських споживачах та дозволяють їм відкривати рахунки.
У Нацкомісії наголошують, що вкладення грошей через неліцензовані майданчики позбавляє громадян захисту: у разі блокування рахунків або втрати коштів повернути заощадження буде неможливо.
Ознаки небезпечних фінансових проєктів
Перед вкладенням коштів регулятор радить звертати увагу на такі ризики:
- відсутність ліцензії на провадження діяльності;
- відсутність юридичної інформації про засновників та офіційних звітів;
- відсутність державного нагляду;
- використання агресивної реклами та обіцянки надприбутків;
- замовчування ризиків втрати коштів.
Контроль ринку криптоактивів
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) створила департамент віртуальних активів. Нацкомісія планує взяти на себе функції основного регулятора крипторинку в Україні після ухвалення відповідного закону.
Криптовалюта в Україні
Раніше в липні голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що Верховна Рада планує вже в серпні ухвалити законопроєкт про віртуальні активи, який має врегулювати цей ринок в Україні.
Перед Гетманцев наголосив на необхідності декларування доходів, отриманих від операцій із криптоактивами.
Станом на кінець 2025 року Україна посіла четверте місце в глобальному рейтингу держав за кількістю Bitcoin-резервів, обігнавши багато економічно розвинених країн. В Україні на той момент нарахували 46,3 тис. біткоїнів (приблизно $3,4 млрд за нинішнім курсом).
Утім, криптовалюти в Україні перебувають у "сірій зоні". Верховна Рада у вересні 2025 року підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає легалізацію ринку віртуальних активів і встановлює базові правила їх оподаткування. Проте до другого читання документ так і не дійшов.
До того, ще в лютому 2022 року, Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи". У березні того року його підписав президент Володимир Зеленський. Однак закон не запрацював, адже для цього необхідно внести зміни до Податкового кодексу, чого Рада не зробила.
Згідно з проєктом закону №10225-д, віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права, пояснював Гетманцев раніше. Хоча, за словами першого заступника Комітету Ярослава Железняка, до другого читання документ зазнає суттєвих змін.
Через законодавчу невизначенність в Україні раніше згорнули свою діяльність кілька проєктів, як гаманець Trustee Plus і криптовалютна картка Weld Money. Детальніше про це Бізнес Цензор писав у статті "Криптовалютні проєкти згортають свою діяльність в Україні. Чому так відбувається?".
Заходи з протидії шахрайству
Також Кабінет Міністрів схвалив Національну стратегію протидії шахрайству та іншим порушенням, спрямовану на захист фінансових інтересів України та Європейського Союзу. Уряд затвердив план заходів із її реалізації до 2028 року.
