Польша будет блокировать вступление Украины в ЕС, пока Киев не признает Волынскую трагедию, - Косиняк-Камыш
Вице-премьер-министр и министр национальной обороны Польши Владислав Косиняк-Камыш заявил, что пока Украина не признает события на Волыни в 1943-44 годах и геноцид поляков, она не будет иметь "никаких шансов" на вступление в ЕС.
Об этом он сказал на пресс-конференции, цитирует PAP, передает Цензор.НЕТ.
По его словам, его партия - Польская крестьянская партия (PSL) - поддерживает введение уголовной ответственности за пропаганду "бандеровской символики". Однако, говорит политик, такие решения не могут стать частью российской пропагандистской линии.
Косиняк-Камыш отметил, что он критически относится ко многим действиям некоторых молодых украинцев, которые "ездят по Польше на новейших автомобилях и не участвуют в защите своей родины".
"Я говорил это много раз - если Украина не примирится с геноцидом на Волыни, если не будет эксгумации или чествования памяти, она не будет иметь никаких шансов на вступление в Европейский Союз. Я выражал очень четкую и решительную оппозицию в случаях, когда каким-либо образом топталось доброе имя Польши, или делались попытки прославлять Бандеру. Я говорил об этом очень четко и определенно. Но отказ в поддержке воюющей Украины противоречит интересам безопасности польского государства. Помогать Украине, которая воюет, - это также строить безопасную Польшу", - подчеркнул вице-премьер.
Отвечая на вопрос о своей оценке инициативы польского президента Кароля Навроцкого относительно приравнивания бандеровской символики к нацистской, Косиняк-Камыш сказал, что "в условиях полномасштабной войны всегда следует быть осторожным, ведь сейчас российская пропаганда пытается убедить, что в Украине у власти фашисты".
"Бандера был преступником, это не подлежит никакому сомнению, геноцид на Волыни - один из самых страшных актов террора против нации в истории нашей цивилизации, Украина должна ответить за это, должны быть памятники, эксгумация, достойное захоронение. Мы никогда от этого не отступим", - отметил Косиняк-Камыш.
Но, подчеркнул министр нацобороны Польши, в момент, когда "россияне говорят о фашистах в Украине", нельзя "подыгрывать этой риторике".
Он добавил, что знает, как следует заботиться об исторической памяти и с чем нужно бороться -- и делает это.
"Это можно делать так, как делаем мы, как это делаю я, или же играть только на эмоциях и не достигать цели", - добавил он.
Ми ще дочекаємось, що "ЄС" розвалиться швидше ніж ми можемо собі це уявити.
Єщє Полска не згінела, але згінуть мусі,
Єце поляк кацапові, лізать дупи масі ... "
У понеділок 19 квітня 1943 року близько 10 год ранку село Красний Сад оточили військові у німецькій формі, які розмовляли польською мовою. Вони вбили кількох чоловіків, які були в полі. Далі невеликими групами карателі тихо рухалися селом. Перші п'ять сімей, що трапилися на їхньому шляху, загнали у клуню Володимира Павлова і стратили. Далі йшли від двору до двору, заводили до клунь усіх, кого знаходили в хатах і на подвір'ях, наказували лягати на підлогу і німець стріляв у когось із пістолета з глушником, а поляки-поліціянти, озброєні не оснащеними глушниками гвинтівками, добивали людей хто багнетом, а хто узятими з-під хліва вилами.
Керівники польського підпілля також розуміли небезпеку поглиблення польсько-українських суперечностей через використання поляків у німецьких формаціях. Вони вважали, що німці зумисне стравлюють між собою українців і поляків. Керівник Армії Крайової генерал Тадеуш Бур-Комаровський розповідаючи про німецькі репресії проти українців на Волині, зауважив: «Німці спровадили також батальйон поліції з Генеральної губернії, що надає вчиненим злочинам характеру польської помсти. Відбувається використання німцями відділів, що складалися з поляків, які походили з Західних земель, Познанщини, Помор'я, Лодзя, переважно рекрутованих в таборах полонених. Місцевих поляків у тих відділах майже нема. Умундировані вони в німецькі мундури, стаціонують в містах і звідти висилаються на карні експедиції. Під час маршу співають польських пісень». Надалі кількісний та якісний склад поліції на Волині різко змінювався. Зокрема, у Володимирі-Волинському в липні 1943 р. кількість поляків у поліції збільшилася в кілька разів: «У поліції було 300 поляків, а у відповідь на звернення німців записалося до поліції до 1000 і до 1000 до жандармерії»
1. Дивимось Вікі
Косіняк-Камиш народився в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2 Кракові за часів https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 комуністичної Польщі. Виховувався на традиціях народного руху. Його батько, Анджей Косіняк-Камиш, лікар і політик, який обіймав посаду https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96 міністра охорони здоров'я та соціального забезпечення під час першого некомуністичного уряду https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%88_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тадеуша Мазовецького, де він вів постійну боротьбу за те, щоб у ситуації постійної нестачі ресурсів здоров'я догляд на технологічному рівні почав наздоганяти Захід.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8F%D0%BA-%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%88#cite_note-wprost-2 [2] Його дід і тезка по батьківській лінії, Владислав, народжений на початку https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Першої світової війни, під час https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Другої світової війни служив солдатом у 13-му Віленському уланському полку та https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96 батальйонах хлопських.
2. Дивимось у тій же вікі що то за батальйони хлопські.
Батальйони хлопські , або селянські батальйони (до весни 1941 - Хлопська сторожа; https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 пол. Bataliony Chłopskie) - польські підпільні збройні формування під час https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 2-ї світової війни. Створені у листопаді https://uk.wikipedia.org/wiki/1940 1940 року з ініціативи Польської селянської партії на території https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1918%E2%80%941939) довоєнної Польщі як самооборона польського населення в «кресах», зокрема Західної України, окупованої гітлерівцями. Співпрацювали з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Армією Крайовою та подекуди з нацистами. Коїли різанини проти українців, найчастіше у https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закерзонському краю.
У своєму складі мали 1941 - 12, у липні 1944 - 16 тис. бійців.У https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Східній Галичині й на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C Волині заснували https://uk.wikipedia.org/wiki/1941 1941 і склали 9-ту округу.
На Тернопільщині зокрема діяли https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Кременецький та https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82 Скалатський інспекторати «Батальйонів хлопських».
Брали безпосередню участь у https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F Волинській трагедії як діюча сторона.
Припинили існування влітку https://uk.wikipedia.org/wiki/1944 1944 року, частково влившись в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F ЧА, частково відправлені в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80 сибірські концтабори.
Чимало членів батальйонів хлопських мали ксенофобські напрямки щодо українців.
чи коли вбивали та виселяли українців з території польші то все ок.
вже наче все узгодили за Юща, але ніт цим ********* свербить "валинская резня" та Бандера.
Чому неможна залучити українських істориків, які на основі документів складуть відповідь полякам та цю відповідь не популяризують з міжнародних платформ, як ПАРЄ, ООН, тощо?
Чому досі немає відповіді на польські інсинуації?
сибігі, кислиці, маркарови сплять на жирних дупах і не виконують функціональних обов'язків.
Хочеться порадити президенту Польщі Каролю Навроцькому, який пропонує прирівняти «бандерівський символ» до символів націонал-соціалізму та радянського комунізму, спочатку розібратися з власною історією. Наприклад, з символікою елітарної польської військової частини - «Легіону Білого Орла», який поляки сформували на зразок «Waffen SS Polen», і під цією символікою служили Гітлеру.
Символи польського «Легіону Білого Орла»:
біло-червоне гусарське крило з написом «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту») було символом частини Легіону. Біло-червоний польський прапор із написом «Вермахт чекає на тебе! Разом із нами воюй проти більшовиків!» був розпізнавальним знаком військових казарм.
«Ми можемо вважати, що у 2-х - 3-х млн. чоловік в Польщі є родич, який служив у Вермахті. Скільки з них знають про те, що з ними сталося? Напевно не всі. До мене постійно приходять студенти і запитують, як встановити, що сталося з дядьком, з дідом. Їх рідні про це мовчали, вони обмежувалися фразою, що дід загинув на війні. Але для третього післявоєнного покоління цього вже недостатньо» - пише професор Ришард Качмарек у своїй книзі «Поляки в Вермахті».
За даними директора Інституту Історії Сілезького Університету Ришарда Качмарека, поляки воювали за Гітлера: «на Західному і Східному фронтах, у Роммеля в Африці і на Балканах. На кладовищі на Криті, де лежать загиблі учасники німецького десанту 1941 року, я знаходив і польські прізвища. Такі ж прізвища я знаходив і на військових кладовищах в Фінляндії, де ховали солдатів Вермахту, які підтримали фінів у війні з СРСР».
Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять. Треба їх носом вмокнути в їхнє гἰмਮס!
https://www.facebook.com/share/p/1Q5qDEgkGz/
1920-го Червона армія вирушає в похід на Захід. План - не Польща, а Європа. Через Варшаву - до Берліна, далі - Париж. Прямим текстом: «Шлях на світову революцію лежить через труп Польщі». Це була не просто війна. Це була фанатична революційна експансія. Саме про цю армію Ісаак Бабель напише в «Конармії» - збірці, яка не оспівує, а викриває похід більшовиків на Європу: п'яні розстріли, зґвалтування, спалені села, ікони на багнетах. Революція в образі озброєного божевілля. Більшовики наступали через Україну, і саме тут усе пішло не за планом. Армія УНР, союзник Польщі, тримала фронт на півдні - під Бердичевом, Уманню, Вінницею. Без цього фланг був би відкритим. Саме українські дивізії змусили Будьонного замість Варшави йти на Львів. Це дало Пілсудському шанс вдарити по ослабленому центру. Союз українських соціалістів з польською буржуазією виглядав абсурдно для Москви - але саме він зламав похід на Європу. До того Петлюра та Пілсудський брали Київ. У червні 1920-го до міста зайшли українсько-польські війська. Але відхід був стрімким: щоб не залишити переправу ворогу, поляки, за наказом генерала Едварда Ридз-Смігли, підірвали ланцюговий Миколаївський міст через Дніпро, не попередивши союзників. Символічний і дуже болючий момент. У серпні 1920-го, під Варшавою, Пілсудський проводить один із найсміливіших маневрів міжвоєнної Європи. Більшовицький фронт розсипається. Серед захоплених документів - архіви Комінтерну з планами майбутніх переворотів у Європі. Варшава встояла. Цю перемогу одразу назвали чудом - бо вона зупинила не лише армію, а й ідеологічну хвилю. Польща рятує себе - і відкладає радянську навалу щонайменше на двадцять років. Але вже за півроку ця сама Польща укладає сепаратний Ризький мир із Москвою. УНР до столу не кличуть. Петлюру - в еміграцію. Армію - в табори. Боротьба за свободу України знову залишилась без союзників і без гарантій. І ця незавершеність війни 1920 року - лише одна з тих, які згодом коштували Європі ще дорожче.
Цензор, не блокуйте!!! Це ж реальні ідіоти!! Я не матюкаюсь.
Знову волинська трагедія..
А чому пшекі рососої не ненагадують смоленську??? Коли загинуло керівництво польщі?
Божечки, скільки я вислухувала від угорців про свою криву українську. Ці курвські дупи навіть отримуючи гроші за таксі мене матюкали.
Тоді я вивчила угорські матюки..
Поки наші боронять, а ми донатимо...Порох з Кличком допомогають - х@р росісяни нас здолають..
Робила замовлення. Доставку. І там сир, ковбаси, овочі..і глаззя протерла..воно все пшековське знову..всіляке млєковіто і т.і.
Корочше..не зробила, ну йо в ср@ку..зачекаю на наше..
Київ, Дарниця, ближче до Борисполю..
Ви багато правильних й цікавих речей розповідаєте...