Украина должна исправить ошибку в названии подразделения "Героев УПА", - Сикорский

О, пан Сікорський знову вирішив пограти в «імперського вчителя історії» та повчити українців, як нам у власній хаті меблі розставляти?! Його свіжа заява про те, що Україна «припустилася помилки», назвавши підрозділ ССО на честь Героїв УПА, і що саме Київ «несе відповідальність за загострення» - це просто еталонний напад політичної амнезії, змішаний із фантастичним нахабством.......«Ми очікуємо, що саме Україна виправить цю помилку», - каже цей пан .... А просто от цікаво, а з яких таких це пір Міністерство закордонних справ Польщі переквалифікувалося на Міністерство внутрішнього кадрового та ідеологічного аудиту Збройних Сил України? Можливо, ми пропустили момент, коли підписували угоду, за якою назви українських військових частин мають затверджуватися на засіданні польського Сейму? Це виглядає настільки абсурдно, що ідеально описується чисто життєвою, побутовою ситуацією.......Уявіть собі село. Живе собі чоловік, завів собаку, назвав його Тобіком. Собака гавкає, стереже двір від грабіжників, сумлінно виконує свою роботу. Аж раптом через паркан перелазить сусід із червоним від обурення обличчям і починає кричати: «Ти припустився помилки! Негайно перейменуй пса! Бо у мене в Торонто живе троюрідний онук, якого теж звати Тобік, і моїй родині це муляє око! До того ж, саме ти і винен і у нашому конфлікті, так що давай виправляй!».....Чоловік дивиться на сусіда і думає: «Друже, пес у моєму дворі. Він захищає мій паркан (і твій, до речі, теж, бо грабіжники через мій двір лізуть). Яке тобі діло до того, як звати мого собаку? Іди займайся своїм городом!»....Ось приблизно так само виглядають претензії Сікорського. Підрозділ ССО воює на території України, захищає українську землю, фінансується українськими платниками податків і носить ім'я тих, хто боровся за українську незалежність. Але польським політикам знову «муляє» як тому сусіду з села..... І особливий цинізм заяви полягає в тезі, що «Україна несе відповідальність за загострення». Чекайте, це ж просто підручниковий приклад політичного газлайтингу! Тобто: Польські медіа та політики роздмухують скандал на рівному місці через внутрішнє маркування українських ЗСУ. Польські чиновники виходять на трибуну і починають сипати ультиматумами. І в кінці вони так собі спокійнісенько собі кажуть: « От бачите, як через вас, українців, погіршилися наші стосунки?» Це все одно, що наступити людині на ногу в автобусі, а потім вимагати від неї вибачень за те, що її черевик забруднив вашу шляхетну підошву. До речі , іяк тут знову не згадати про подвійні стандарти імені Армії Крайової Якщо пан Сікорський так сильно прагне історичної справедливості та бездоганності у топоніміці й назвах, то чому б йому не почати з ревізії власної країни? Давайте згадаємо очевидні факти, які польська сторона намагається вперто «не помічати»: Героїзація польскоі Армії Крайової (АК): В кожному польському місті є вулиці, площі чи школи, названі на честь АК. Для поляків вони - герої. Але для українців Волині та Галичини загони АК (а також «Прокляті солдати», як-от Райс «Бурий») - це організатори кривавих каральних акцій, пацифікацій, спалених сіл (Сагринь, Павлокома) та вбивць тисяч і тисяч мирних українців....Ми вже мовчимо про міжвоєнну Польщу, яка проводила жорстку асиміляцію, закривала українські школи та руйнувала православні храми. Проте, а чи лізе Україна з офіційними нотами МЗС? А чи вимагає Київ від Варшави перейменувати вулиці Армії Крайової? Чи ставимо ми це ультиматумом для співпраці? Ні. Тому що в Україні розуміють: у кожної нації свій пантеон героїв, і суверенна держава сама вирішує, кого поважати, не питаючи дозволу в сусідів. Тому ,,Дружня'' порада польським партнерам: «Не плутати береги»... Бо пан Сікорський та його колеги, схоже, остаточно втратили відчуття реальності. Вони реально переплутали партнерство з протекторатом. І чому до речі я не чув жодного логічного розтлумачення для Варшави на дипломатичному офіційному рівні він наших можновладців - ані від голови МЗС, ані не від будь -кого з офісу президегнта- всі як води у рот понабирали. А воно ж дуже просте: Польща вже має зрозуміти, що Україна - це не іхній «молодший брат», не воєводство Речі Посполитої і не підшефна територія. Нахабство, з яким польські чиновники лізуть у наші внутрішні та військові справи, переходить усі межі дипломатичного пристойності. Тому порада пану Сікорському: Вгамуйте свій імперський свербіж. Займіться внутрішніми проблемами Польщі, моліться своїм богам, шануйте своїх героїв (навіть тих, у кого руки по лікоть у крові наших предків), будуйте свою економіку і не лізьте в чужий двір із своіми повчаннями, вимогами та дурнуватими претензіями......
Українські Сили спеціальних операцій самі розберуться, чиє ім'я їм носити. Тим паче зараз, коли саме ці підрозділи роблять так, щоб пану Сікорському не довелося поспіхом перейменовувати польські бригади на честь «захисників Варшави від російських танків». Свобода коштує дорого, і найменше, що нам зараз потрібно на цьому шляху - це повчання від сусідів, які вирішили, що0 мають право бути цензорами нашої пам'яті.......