Войска РФ нанесли удар по Одессе: есть разрушения, трое пострадавших

Ніхто тут не буде за їх культуру, не розписуйся за всіх. Не чув щоб тут пушкіним зачитувалися чи толстим

Бо ніхто нічого одеситам, як і миколаївцям не пояснює. Вони продовжують виховувати молодь по написаній нами ворогом історії. Я нічого не драматизую, але в місті Миколаєві є музей флоту. Хто буде в Миколаєві милості прошу відвідати цей музей. Там на вході стоять пам'ятники кацапським адміралам флоту. Екскурсоводи, чи як їх там називають, в основному розповідають те, про що розповідали при сорвку. Перенавчатися вони не бажають, та і ніхто з них цього не вимагає, бо ******* "зелена влада" сама вихована на цій історії і вперто її продовжує розповсюджувати. Правда є вже експонати козацтва, але цього мало. Місцева влада цього не бачить? По Миколаєву на плакатах намальована дата заснування міста 1787 рік, вказаний в історії імперії. Ніби дата заснування Миколаєва пов'язана із будівництвом верфі на річці Інгул, так як зведення верфі веде за собою будівництво міста. Хоча є такі райони, як "Соляни", що вказує на заснування міста(поселення) ще козаками, які тут накопичували сіль і переправляли її далі по Україні. А є ще історія про кіммерійців. Якраз тут їх було поселення ще до появи навіть козацтва поселень в Україні. Місце на річці Інгул, де віднайшли артеакти присуьності кімерійців так і залишилося без подальших розкопок вчених. На це у влади немає грошей. А це місце на березі річки Інгцл в самому центрі Миколаєва.
Влада ****** історію московитів, що ніби через десять років після заснування Херсона, князь Григорій Потьомкін зрозумів, що місце для верфі було вибрано невдало, через ряд причин, і в 1787 році дав доручення своєму найближчому помічнику Михайлу Фалєєву (це сьогоднішні міндічі в квадраті) знайти нове місце для верфі. Наказ виконали цього ж року. Землі, які ще декілька років тому надали купцю Францу Фабре, викупили і швидко приступили до будівництва верфі. Тоді ж, прийнято вважати, що нібито і з'явилися перші поселення мешканців на території ********* Миколаєва. І це знову відвернта брехня. Бо ніякі московуити не створювали це місто, а князь Вітовт ще у 1399-1407 роках. Князь Вітовт (Велике князівство Литовське) відіграв значну роль в освоєнні земель Північного Причорномор'я наприкінці XIV - на початку XV ст. На території ********* Миколаєва (зокрема в районі Богоявленського) існувало поселення Вітовка (або Вітовтовий Стовп), яке слугувало митним пунктом та форпостом для контролю водних шляхів. Ця історія вщент розвіює російський міф про те, що до 1789 року на території ******** Миколаєва було дике поле, а лише завдяки Потьомкіну місто стало містом.
Так, раніше Миколаїв заселяли козаки і досить добре вели на цій території господарство та влаштовували побут. Зараз пропонуємо дізнатись більше про Вітовку. На території ********* Корабельного району виявили поселення стародавніх греків, а також поселення перших слов'ян. У період Великого Литовського князівства цих землях був князь Олександр Вітовт, який під час походу на татар в 1399 побудував тут укріплення і митницю торгівлі з татарами. "Вітовту вдалось розширити крдони Великого Князівства Литовського ло узбережжя Чорного моря. Під час походів, князь Вітовт побудував біля ********* Миколаєва укріплення під назвою "Вітовка" та заснував тут митницю для торгівлі". Наприкінці 18 сторіччя Вітовка була єдиним заселеним місцем на території ********* Миколаєва. На цих землях жили козаки.
Після втрати Великого князівства Литовського Північного Причорномор'я ця територія 350 років належала Османській імперії. 1774 року за Кючук-Кайнарджійським мирним договором Вітовка разом з іншими населеними пунктами та землями між Дніпром та Південним Бугом відійшла до російської імперії. У період царської росії ці землі роздали поміщикам та офіцерам, а у роки Російсько-Турецької війни Вітовка і землі поряд були в прифронтовій лінії.
Крім того, завдяки історику та краєзнацю Миколі Пономаренку, можна дізнатись про небагатьох мешканців Вітовки. Згадувались вони у церковних книгах. З 1789 року Вітовку перейменували на Богоявленськ, і місто отримало статус адміралтейського поселення. "Чому Потьомкін вирішив змінити назву Вітовки? На мою думку, князь, будучу доволі амбітною та марнославною особою, волів, аби містечко, в якому будувався його палац, не мало нічого спільного з іншою видатною ітсоричною постаттю - князем Литовським Вітовтом….Нову назву, ймовірно, було обрано через найявність "чудодійного" джерела, легенди про явлення Бога.."
Те саме можна говорити про Одесу. Один з найпопулярніших міфів, який російська пропаганда стала активніше просувати з початку повномасштабної війни, про те, що "Одеса - російське місто". Для першого випуску спецпроєкту "Одеса - не російське місто" наші журналісти поспілкувалися з експертами, аби розповісти, як Російська імперія з'явилася на цих землях, хто придумав назву "Одеса" та яким мандрівники бачили місто на початку XIX століття.
На місці ********* Приморського бульвару ще декілька століть тому була розташована фортеця Хаджибей. Професор кафедри історії України ОНУ ім. І.І.Мечникова Тарас Гончарук розповів, що за часів Великого князівства Литовського тут був порт Кочубіїв. Пізніше ці землі перейшли під владу Османської імперії, з експортно-зернового порту цей пункт перетворився на достатньо важливий центр видобутку солі. Проте політика кримських татар змінилася після переходу під владу Османської імперії. Почалися їхні набіги на українські землі. У відповідь на це козацтво, яке виникло майже одночасно з чумацтвом, починає здійснювати походи на татар, а згодом і на османів, захищаючи українські землі. І досить скоро, уже в 1548 році, кримський хан Сахіб Ґерай скаржився на козаків, які приходять по сіль до Кочубіїва і на татар нападають.
"З часом походи українських козаків призвели до того, що Кочубіїв занепав, ця Османська фортеця. І тривалий час фортеця згадувалася османами як закинута фортеця у непоганому стані тут, на скелі Приморського бульвару. Це, до речі, давня скеля ще за античних часів", - зазначив Тарас Гончарук. У XVIII столітті османи почали відроджувати цей край. Територія, яка тоді мала назву Ханська Україна, охоплювала Південь України та лівобережжя ******** Молдови.
У 1764 році через порт Хаджибей відновили експорт зерна до Стамбулу й розпочали ремонт фортеці.
Мине 25 років і 14 вересня 1789 року Хаджибей захопить військо Російської імперії, що складалося з шести полків чорноморських козаків, які були по суті запорозькими козаками, і лише двох батальйонів регулярної російської армії. "Тобто, чорноморські козаки, колишні запорожці, відіграли головну роль в здобутті цієї фортеці й міста Хаджибея. Пізніше вони за наказом Потьомкіна освоювали цей край, але після смерті Потьомкіна Катерина геть повиселяла чорноморців на Кубань… Чудово розуміємо, що на крові українських козаків було приєднання. Тут політика була така, нібито будування нових міст. Катерина хотіла переплюнути Петра І і от "заснування" міст де треба і не треба - це був такий бізнес її сатрапів", - розповів Тарас Гончарук про так зване "заснування" міста Катериною.
Козаки заснували населений пункт Кочубіїв,для продажі через нього зерна. Хоча з 1415 року, Кочубіїв, власне, був портом і вивозив українське зерно. На цьому він зростав з 1415 року. На початку 1795 року, а саме в указі від 27 січня в списку з іншими містами Хаджибей перейменували в Одесу".
Таким чином, уперше місто Кочубіїв згадувався у 1415 році в "Історії Польщі" хроніста Яна Длугоша. Російська імперія захопила ці землі наприкінці XVIII століття, перейменувала і почала стверджувати, що до неї міста тут не існувало. Декілька письмово задокументованих згадок про існування саме міста Хаджибей зберігаються й в Одеській національній науковій бібліотеці..."Одеса - не російське місто".