Нейтралітет, зменшити чисельність ЗСУ, виключення Криму: Оприлюднено деталі мирної угоди, яку Україна та РФ могли підписати у 2022 році

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Die Welt.

Документ, що містить умови угоди, є у розпорядженні видання.

Так, умови припинення війни були прописані у проєкті договору на 17 сторінках, який сторони узгодили 15 квітня 2022 року.

Лише кілька пунктів залишилися неузгодженими, їх мали обговорити особисто російський диктатор Володимир Путін і президент Володимир Зеленський на саміті, але цього так і не сталося.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Я не вірю в будь-який формат перемир’я з Російською Федерацією, - Зеленський

Росія вимагала нейтралітету

Видання зазначає, що відразу після початку війни російська та українська сторона почали переговори між собою про припинення бойових дій. Москва намагалася змусити Київ здатися шляхом переговорів.

Одним з головних зобов’язань України, відповідно до угоди, мав би бути постійний нейтралітет: жодного членства у військових союзах, насамперед - НАТО. Водночас прямої заборони на вступ України в Євросоюз в документі немає.

Україна мала погодитися ніколи не "отримувати, не виробляти й не купувати" ядерну зброю, не допускати іноземну зброю і війська в країну і не надавати доступу до своєї військової інфраструктури, включаючи аеродроми й морські порти, будь-якій іншій країні.

Читайте також: Припинення вогню під час переговорів між Україною та РФ не буде. Процес має тривати, - Лавров

Крім того, Київ мав утримуватися від проведення військових навчань з іноземною участю та від участі у будь-яких військових конфліктах. 

Що обіцяла натомість Росія?

У відповідь окупанти обіцяли більше не нападати на Україну. 

Росія погоджувалася, що вона сама, США, Британія, Франція та Китай можуть надати Україні комплексні безпекові гарантії. Україна також хотіла внести до списку цих гарантів Туреччину, а Росія - Білорусь.

У статті 5 проєкту договору Київ і Москва погодили механізм, що нагадує положення про допомогу НАТО.

Читайте також: Зеленський анонсував підписання двосторонніх безпекових угод зі США та країнами Північної Європи

Відповідно до цих гарантій, у разі "збройного нападу на Україну" ці країни мусять підтримати Україну у праві на самооборону упродовж трьох днів у формі спільних дій або окремих повноважень країн-гарантів. Усі держави мали б підписати та ратифікувати угоду.

Таким чином обидві сторони розробили механізм, який суттєво відрізняється від Будапештського меморандуму 1994 року. На той момент Росія вже запевнила Україну у територіальній цілісності. Західні держави обіцяли Києву підтримку у разі нападу, але не гарантували її.

Однак гарантії безпеки, які розглядалися навесні 2022 року, вимагали б схвалення США, Китаю, Великої Британії та Франції на другому етапі. Проте першою метою учасників переговорів у Стамбулі було створити єдність між Києвом і Москвою, щоб використовувати текст як основу для багатосторонніх переговорів.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Туреччина готова прийняти мирний саміт за участю Росії, - Ердоган

Окуповані території залишаються за Росією

Крим і порт Севастополь мали бути виключені з гарантій безпеки. Тим самим Київ фактично передавав Росії контроль над півостровом.

Щодо Донбасу, то залишається незрозумілим, яку саме частину регіону не було б включено в положення про гарантії безпеки. Росіяни наполягали, щоб Путін та Зеленський особисто визначили кордони на сході - цей варіант Україна відкинула.

Зі свого боку, Україна нібито погоджувалася поступитися тими територіями, що їх Росія вже окупувала з 2014 року.

Die Welt з посиланням на двох учасників перемовин з українського боку пише, що Росія демонструвала готовність вивести війська з України, але не з Донбасу та Криму. Путін та Зеленський мали персонально узгодити деталі виводу - учасники перемовин очікували, що це станеться у квітні 2022 року.

Також читайте: Заморожування війни та відмова від ядерної зброї: Туреччина пропонує Україні та РФ проєкт нового "мирного договору"

Росія вимагала, щоб у разі нападу всі держави-гаранти погоджувалися активувати механізм допомоги. Це дало б Москві право вето для подолання захисного механізму. Крім того, Москва відхилила українську вимогу щодо того, щоб країни-гаранти могли створити над Україною безпольотну зону в разі нападу.

Чисельність української армії та знищення авіації після війни

Також невирішеним залишилося питання чисельності української армії в майбутньому. Київ частково відповів на вимоги Росії щодо демілітаризації.

Москва вимагала скоротити українську армію до 85 тисяч солдатів – зараз там служить близько мільйона. Україна запропонувала чисельність військ у 250 тисяч солдатів.

Розійшлися думки й щодо кількості військової техніки. Росія вимагала скоротити кількість танків до 342, а Київ хотів залишити до 800. Україна хотіла лише скоротити кількість бронетехніки до 2400 одиниць, а Росія вимагала залишити лише 1029 одиниць.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Зеленський запропонував президенту Угорщини Шуйоку почати переговори щодо безпекової угоди. ВIДЕО

Сторони також не договорилися й про артилерійські снаряди. Росія хотіла залишити Україні 519 - Україна наполягала на 1900. Росіяни вимагали, аби в України залишилося 96 РСЗВ з максимальною дальністю 40 км - українська сторона хотіла мати 600 одиниць з дальністю до 280 км.

Кількість українських мінометів, відповідно до російських планів, мала бути скорочена до 147 — Україна хотіла мати до 1080. Вимогою росіян щодо протитанкових ракет було 333 одиниці — Україна хотіла залишити 2000.

Крім того, Росія вимагала знищити українську авіацію. Москва вимагала залишити 102 винищувачі та 35 гелікоптерів, Київ наполягав на 160 літаках та 144 вертольотах. За російськими уявленнями військових кораблів має бути два, за українськими – вісім.

Також читайте: Низка країн наразі обговорюють те, що може призвести до мирного процесу в Україні, - Шольц

На думку німецьких журналістів, проєкт договору показує, наскільки Україна та Росія були близькі до можливої ​​мирної угоди у квітні 2022 року. Але після багатообіцяючого саміту в Стамбулі Москва висунула наступні вимоги, на які Київ не погодився.

Додаткові вимоги Росії щодо російської мови 

Також Росія вимагала зробити російську мову другою державною в Україні, скасувати взаємні санкції та припинити позови в міжнародних судах.

Також Київ мав законодавчо заборонити "фашизм, нацизм і агресивний націоналізм". Ці вимоги Україна відкинула.

З посиланням на кількох дипломатів, що брали участь в перемовинах, Die Welt пише, що навесні 2022 року до договору був серйозний інтерес, але коли Росію відкинули від Києва, вона заявила, що хоче зосередитися на завоюванні сходу України.

Також читайте: Путін знову говорить про готовність до переговорів. Віддавати захоплені території не збирається

"Це була найкраща угода, яку ми могли мати", - цитують автори матеріалу неназваного члена української делегації.

Німецьке видання вважає, що навіть після понад двох років війни ця угода все ще видається вигідною в ретроспективі.

"Україна вже кілька місяців тримає оборону і зазнає великих втрат. Озираючись назад, можна сказати, що тоді Україна була в сильнішій переговорній позиції, ніж зараз. Якби війна була закінчена приблизно через два місяці після її початку, це врятувало б незліченну кількість людських життів", - пише Die Welt.

Чому не відбулася зустріч Зеленського та Путіна

Видання додає, що депутат від фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, який був у делегації на перемовинах, заявив, чому зустріч президентів України та Росії не відбулася.

Усе начебто через тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, який під час приїзду у Київ 9 квітня 2022 року говорив, що Лондон "нічого не буде підписувати" з Путіним і Україна повинна боротися.

Згодом британський політик спростував цю тезу. Однак у матеріалі вказується, що пропозиція надання безпекових гарантій за участі Росії провалилася на цьому етапі.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Путін не зацікавлений у переговорах, а хоче скористатися нестачею оборонних засобів в Україні, - Держдеп

Автор: Валерiя Сушкова