Швеція заморожує допомогу держструктурам Білорусі, - міністр Ерікссон
Швеція заморожує частину допомоги державним проєктам у Білорусі.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Факти", про це заявив міністр міжнародного співробітництва та розвитку Швеції Пітер Ерікссон.
Він зазначив, що більша частина фінансування йшла на те, щоб підтримати громадянське суспільство в Білорусі.
"Допомога Швеції Білорусі переважно була направлена громадянському суспільству країни, тим, хто зараз перебуває на вулицях і вимагає змін", – написав Ерікссон уTwitter.
"Зараз ми бачимо режим, який без вагань використовує всі державні інструменти щодо власного населення, і тоді ми думаємо, що розумно заморозити співпрацю з владою", - заявив Ерікссон, пише Omni.
Він вважає, що це "важливий сигнал" для "білоруського режиму".
Наразі триває робота з вивчення того, чи може Швеція і далі підтримувати демократичні сили в Білорусі.
Як повідомлялося, масові протести в Білорусі почалися увечері в неділю, 9 серпня, після оголошення результатів національного екзитполу, згідно з якими переміг Олександр Лукашенко. У Мінську почалися сутички протестувальників з ОМОНом. Головні вулиці були перекриті.
У ніч із 10 на 11 серпня протести продовжилися.
Силовики жорстоко придушують акції і затримують демонстрантів, застосовуючи для розгону світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ і кийки.
За три доби затримали майже шість тисяч осіб, точна кількість постраждалих серед цивільного населення невідома. При цьому МВС Білорусі повідомляє, що в ході сутичок постраждали 60 співробітників міліції та один військовослужбовець.
ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів президента. За її даними, за президента Олександра Лукашенка проголосували 80,1%, за кандидата Світлану Тіхановську - 10,1%. За результатами альтернативних опитувань в інших країнах, за підрахованих голосів на 19 виборчих дільницях у Світлани Тіхановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційних підсумків голосування. Сама Тіхановська виїхала з країни в Литву після подачі скарги в ЦВК. Також вона заявила про створення координаційної ради щодо передачі влади.
Акції на підтримку білоруських протестувальників вже відбулися і в українських містах, зокрема в Дніпрі.
Респект шведам
Минску нужна российская нефть не только для собственных нужд, но и для дальнейшей перепродажи, подчеркнули эксперты. "Без российской нефти Белоруссия, конечно же, не обойдется, ведь она обеспечивает 42 процента ее товарооборота с внешним миром", - добавил Суздальцев.
https://www.dw.com/ru/%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8-%D0%B8%D0%B7-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8-%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%84%D1%83%D0%B5%D1%82/a-52041036#
Мозырский нефтеперерабатывающий завод - один из двух белорусских НПЗ
Сегодня сложилась ситуация, когда Беларусь "по макроэкономическим показателям выглядит как страна-экспортер и производитель энергоресурсов", пояснил DW руководитель российских программ Финского института международных отношений Аркадий Мошес. Это - результат крайне выгодного для Минска субсидирования со стороны России.
"Экспорт нефтепродуктов - это источник валюты, это вещь абсолютно необходимая. Если заниматься чистой математикой и экстраполировать (отсутствие поставок. - Ред.) хотя бы на несколько месяцев вперед, то все выглядит очень серьезно", - продолжил Мошес. По его словам, полное прекращение экспорта нефти и нефтепродуктов из Беларуси означало бы, по большому счету, коллапс, это невозможно себе представить, полагает Мошес. Тем более, что в 2020 году должны состояться выборы президента Беларуси.