Паризька декларація стала першим кроком до отримання реальних гарантій безпеки, - Зеленський
Президент Володимир Зеленський зустрівся із міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Подробиці
"Я вважаю, що Паризька декларація стала кроком уперед, щоб отримати справжні гарантії безпеки від Європи", - сказав глава держави перед зустріччю з Гілі.
Також він подякував Великій Британії за підтримку України.
За словами Зеленського, Україна та Велика Британія відкрили нову сторінку у відносинах після підписання угоди про 100-річне партнерство.
Президент подякував Британії також за допомогу із ППО.
"Ваше рішення щодо ППО є надзвичайно важливим, особливо після такого масштабного удару цієї ночі.
Думаю, що вам відомі всі деталі цієї жорстокої атаки, яка відбулася на тлі розмов про майбутні мирні переговори, усіх цих обговорень і рішень щодо гарантій безпеки, а також зустрічей не лише з європейськими партнерами, але й з американською делегацією в Європі. Попри це Російська Федерація здійснює численні атаки проти нашої цивільної та енергетичної інфраструктури", - додав він.
Що передувало?
- Як повідомлялося, "Коаліція охочих" уклала Паризьку декларацію щодо гарантій безпеки для миру в Україні.
- Нагадаємо, за результатами зустрічі "Коаліції охочих" у Парижі президент України Володимир Зеленський підписав із лідерами Франції та Великої Британії Декларацію про наміри розгорнути в Україні багатонаціональний військовий контингент після досягнення припинення вогню.
- Напередодні президент Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова про роботу української переговорної команди у Франції.
Тепер він вигадує назви для нікому не потрібних папірців.
Делайте выводы.
Нафейхуа цю хрінь згодовуввти дебілам в Україні, які 4 роки чекають, що ось-ось війна закінчиться.
Ну заженете ви інфантильних ідіотів у ще глибший депресняк - кому від цього стане краще?
Відсутність прямої участі військ: Багато країн, включаючи Італію, відмовилися відправляти свої війська в Україну навіть після припинення бойових дій.
Залежність від подальших переговорів: Ефективність цих гарантій залежить від розробки конкретних механізмів імплементації, що вимагає подальших консультацій і може затягнутися. Тобто, ці ,,танці з бубнами" декорацій під назвою ,,мирні перемовини" можуть продовжуватися ще невизначений термін.....Бо коли зеленський малював свій "План перемоги" та розповідав усім про його геніальні Плани Миру , Потужності та Стійкості, та про важливість підписання безпекових угод з єкзотичними краінами , та розраховував на іноземні контингенти, як гарантію безпеки, реальність виявилася значно жорсткішою:
Німеччина (Мерц): Навіть опозиціонер Фрідріх Мерц, якого вважали "яструбом" порівняно з Шольцем, чітко окреслив кордон: німецький чобіт не ступить на українську землю навіть для підтримання миру. Берлін не хоче прямого зіткнення з рф, і ніяка харизма зеленського цього не змінила.
Італія (Мелоні): Джорджа Мелоні була чи не найвідданішим другом Києва в ЄС. Але її відмова - це показник того, що внутрішні політичні ризики для неї переважили дружбу з зеленським.
США (Politico): Відмова Вашингтона підписувати спільне комюніке про миротворчі сили - це геополітичний ляпас. Без США будь-які "європейські ініціативи" щодо безпеки - це лише паперові декларації.....
Навіть Польща, наш найближчий тиловий партнер, також відмовилася. А це все по суті означає, що Україну залишають один на один з рф у питанні контролю за припиненням вогню. Ситуація,яку ми зараз маємо після саміту в Парижі, - це холодний душ для тих, хто вірив у "магічну силу" відосиків та емоційного шантажу як основи дипломатії. Замість чергових овацій у закордонних парламентах, ми отримали колективний "червоний сигнал" від наших ключових союзників. Це крах конкретної стратегії зовнішньої політики зеленського, яку правильно б було назвати "дипломатією вимог" або, кажучи прямо і відверто, дипломатичним "бикуванням". Бо не можна постійно соромити союзників за іх "недостатню допомогу", коли вони віддають власні ресурси. Дипломатія зеленського була побудована на ультиматумах: "Або НАТО/війська, або катастрофа". Коли партнери сказали "ні", з'ясувалося, що іншої реалістичної архітектури безпеки у зеленського немає, від слова зовсім.... Дипломатія - це мистецтво компромісу, а не мистецтво вибивання дверей. Зараз ми опинилися в ситуації, де "шапітошна" зовнішня політика зеленського призвела нас до ізоляції в критичному питанні - питанні фізичних гарантій безпеки..... Це ціна за роки ігнорування тихої, професійної дипломатії на користь гучних медійних ефектів. Це ціна руйнування украінськоі дипломатіі взагалі , коли зеленським замість професійних дипломатів ,призначались послами кінологи,весільні фотографи і тамади, сексологині і інструкторші по міньету, та і просто друзі і знайомі з 95 кварталу....І як результат усього цього зеленого балагану : Наші друзі нас поплескали по плечу, але коли дійшло до конкретних зобов'язань - двері зачинили перед самим носом……Не забуваючи ще раз подякувати тому 73% суспільства яке обрало у 2019 році своїм керманичем найгірший (з професійної точки зору) і найогидніший (з точки зору відсутності моральних чеснот) варіант в часі війни .....
Коли президент обіцяє 3000 ракет до кінця 2025 року, а замість цього маємо Міндічгейт та двушечку на Москву, то це вимагає пояснень з боку влади. Але замість цього тиша та обіцянки про близький кінець війни.
Коли Зеленський обіцяє блекаут у Москві, якщо станеться блекаут у Києві, але стається блекаут не лише у Києві, а і по всій Україні, але не у Москві, то це вимагає пояснень і, як мінімум вибачень з боку влади. Але замість цього тиша і те, що НАБУ вручає чергові підозри в корупції "слугам народу".
Коли президент розповідає про справедливий мир та сильну угоду, але всі бачать, як він намагається знайти формулу виводу військ з Донбасу, перекласти відповідальність за це на народ і шукає можливість переобратися та мовчить про факти корупціїв своєму оточенні, то це точно не додає довіри владі і сил Україні. Таке відчуття, що він та його команда прийшли, щоб займатися корупцією та брехати. І тому не вбачаються, коли їх постійно ловлять на брехні і корупції.
Володимир Зеленський постійно бреше. Бреше навіть в дрібницях. І почалося це задовго до "травневих шашликів". То як можно довіряти йому у всьому іншому? І постає ще одне питання - про ще він ще бреше, коли веде перемовини? А в тому, що бреше я не маю сумніву. Доведено всім, що я згадав вище і багато чим ще.