Зі школярами Владиславом Бевзом та Миколою Біликом, яких вбито дорогою до школи, прощаються на Вінниччині. ФОТОрепортаж
У селі Копистирин Шаргородської громади Вінницької області прощаються зі школярами Владиславом Бевзом та Миколою Біликом, які загинули 10 вересня дорогою до школи.
Про це повідомляє Суспільне, передає Цензор.НЕТ.
На церемонію прощання зібралися рідні, місцеві жителі, учителі та однокласники.
Аніфе Лукашик, однокласниця Владислава Бевза, розповіла, що він був компанійським та неконфліктним:
"Ми з ним дружили, ходили разом у спортзал, у їдальню, все робили разом. Вчився добре - не відмінник, і не двієчник. У нього немає тата, він жив з бабусею, мама була за кордоном".
Класна керівниця Миколи Білика Галина Калінчук зазначила, що він займався спортом та був дуже працьовитим:
"У нього є мама, батько і два брати - старший та молодший. Конфліктних ситуацій з іншими вчителями не було".
Ліцеїст Ярослав Галій пригадав один епізод конфлікту Миколи з іншим учнем, який виник під час повітряної тривоги, але швидко був врегульований вчителями:
"Це було буквально в трьох метрах від мене. Потім два вчителі фізкультури й наш клас розбороняли їх. Після того в них більше нічого не було".
Вбивство школярів у Шаргороді
Нагадаємо, 10 вересня 2025 року стало відомо, що у Шагороді Вінницької області чоловік зарізав двох школярів.
Правоохоронці підозрюють у причетності до вбивства їхнього вчителя.
Згодом підозрюваного затримали, ним виявився 23-річний колишній вчитель.
Як у політиків нема боротьби зі злочинами так нема і боротьби з булінгом у школах.
Хаос він всюди хаос який розвели політики - гниди московських вошей.
Такі правила мають бути створені, враховуючи досвід шкільництва передових країн. Правила мають створити Міністерство освіти з участю поліції і підписані прем'єром, а може й президентом, бо їх якість вкрай важлива.
В тому числі там має бути написано в яких випадках може бути задіяна поліція. Повинно бути регламентована поведінка на уроках і в перерві і які покарання школярам за неправильні дії. Спочатку попередження, а потім більш жорсткі дії.
З часом правила можуть розвиватись.
Якісь особливі школи, в тому числі приватні, можуть мати свої правила, які б мали якісь добавки. Не хочеш такі правила - іди в звичайну школу.
Багато чого залежить від тону донесення вчителем матеріалу і правил. Вони повинні доноситись не зовсім диктаторським тоном (тим більше не з криком), а більше поясненням. Інколи комусь щось треба і диктаторським, але рідко.
Вчителі своїм дітям не таким тоном доносять як учням.
Крім того, думаю, що в інструкціях чогось важливого нема що б допомагало збити конфліктні ситуації.
Тому я думаю, що досвідченим вчителям треба було радити йому й допомагати розібратись в ситуаціях. Не можна людям так байдужими бути до інших.
Крім того не можна таких молодих недосвідчених вчителів ставити класними керівниками. Бо він не зможе вирішити проблеми між учнями в класі.
Хаос в країні, створений політиками, аукується також хаосом і на місцях. Щось було не злагоджено своєчасно в цій ситуації. Звільнення вчителя було поганим вирішенням проблеми, що й показав результат.
Напевно і вчитель не оптимально діяв, бо 23 роки він і сам майже дитина. Адміністрація школи мала обов'язково це враховувати і допомагати йому у вирішенні проблем. Якщо б він категорично відмовлявся, то інша справа.
В педагогічних ВНЗ мають вчити вирішенням проблем. Але на практиці все рівно можуть бути проблеми. Тому допомога молодим вчителям від адміністрації може бути необхідною.
Думаю, що у таких ВНЗ мало приділяють уваги навчанню оптимальній поведінці вчителя, бо всі вчителі ведуть себе по різному і дехто з них дуже погано.