10576 відвідувачів онлайн
УПА, або Українська Повстанська Армія, залишається одним з ключових аспектів не лише української, а й польської історичної пам’яті. Однак, погляди на роль УПА значно відрізняються між країнами. Останніми роками питання УПА спричинило серйозні політичні дискусії між Україною та Польщею. Це відображається як у законодавчих ініціативах, так і в міжнародних заявах. Навроцький та Моравецький—серед польських політиків, які активно обговорюють роль УПА та викликають заклики до нових резолюцій в Європарламенті. Тим часом українське суспільство продовжує вшановувати ветеранів УПА, що свідчить про складність та неоднозначність цього питання.

Яка роль УПА в історії України?

УПА або Українська Повстанська Армія була військово-політичною організацією, що діяла в період Другої світової війни та після неї. Її метою була боротьба за незалежність України. Для багатьох українців УПА символізує опір гніту, але в той же час роль УПА контраверсійна, зокрема, в контексті відносин з Польщею.

Чому УПА викликає суперечки з Польщею?

Історичні події, пов'язані з діяльністю УПА в Західній Україні та Волині, призвели до трагічних наслідків для польського населення, що стало підґрунтям для триваючих суперечок. Польща розглядає дії УПА як "геноцид", що викликає політичну напругу між країнами.

Які законодавчі ініціативи щодо УПА існують у Польщі?

У Польщі було внесено низку законодавчих ініціатив, які передбачають прирівняння злочинів УПА до нацизму та комунізму. Ці проекти викликали критику з боку України, яка закликає до конструктивного діалогу та взаєморозуміння.

Як українське суспільство ставиться до УПА?

Ставлення до УПА в українському суспільстві різноманітне. За даними різних опитувань, значна частина українців вважає воїнів УПА борцями за незалежність, хоча також є критика стосовно їхніх дій у період війни. Ця тема досі є складним елементом у діалозі пам’яті.

Чи підтримує Україна перспективи виправлення історичних суперечок з Польщею?

Україна заявляє про готовність до діалогу з Польщею з метою досягнення взаєморозуміння у питаннях історії. Останні дипломатичні кроки і переговори можуть стати підгрунтям для вирішення багаторічних конфліктів та будівництва добросусідських відносин між двома країнами.

докладніше

Резонанс УПА

Волинь-1943. Польський погляд: Волинська різанина - приклад того, що український рух, крім героїчних сторінок, мав і криваві Волинь-1943. Польський погляд: Волинська різанина - приклад того, що український рух, крім героїчних сторінок, мав і криваві Цензор.НЕТ продовжує серію публікацій до річниці Волинської трагедії 1943 року. Сьогодні пропонуємо погляд польського історика Лукаша Адамського - керівника наукових проектів Центру польсько-російського діалогу й порозуміння, який досліджує історичну й сучасну Росію. Також він активно вивчає польсько-українські відносини. 45 911 242

Волинська трагедія-1943. Український погляд: етнічна чистка чи польсько-українська війна? Волинська трагедія-1943. Український погляд: етнічна чистка чи польсько-українська війна? Тема Волинської трагедії 1943 року час від часу спалахує, породжуючи напругу у стосунках України та Польщі. У 2013-му польський сейм прийняв постанову про визнання вбивства поляків загонами УПА у 1943 році "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Сьогодні у парламенті Польщі зареєстровано вже три законопроекти щодо подій на Волині та Східній Галичині. У тому числі, з вимогою визнати дії УПА геноцидом. Польська сторона очікує від України офіційного визнання не лише героїчних сторінок діяльності ОУН та УПА, але й засудження їхніх злочинів. Українська офіційна позиція – злочини українців та поляків на Західній Україні були взаємними. Тим часом російська пропаганда знову прагне використати цей конфлікт між Україною та її ключовим адвокатом на Заході. 85 239 131

"Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев "Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев Травневі річниці пам'ятних дат Другої світової давно позаду, але виплески російської пропаганди з черговими звинуваченнями на адресу ОУН і УПА у фашизмі розбурхують інтернет, і не лише українські мережі. З іншого боку, на черговому засіданні Комісія КМДА з питань найменувань підтримала пропозицію перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери – на честь провідника ОУН як одного з найбільших українських героїв. 57 300 89