Пам’ятник Булгакову демонтували на Андріївському узвозі в Києві. ВIДЕО
У Києві на Андріївському узвозі демонтували пам’ятник російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову. Скульптуру вивезли комунальні служби.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на відповідне відео на своїй Facebook-сторінці розмістила ведуча Суспільного Катерина Некреча.
На ньому видно, як представники комунальних служб вантажать памʼятник, який стояв біля Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова, у транспорт.
Що передувало
У серпні 2022 року Національна спілка письменників України запропонувала закрити в Києві музей Булгакова і замість нього створити музей українського композитора Олександра Кошиця.
15 серпня 2022 року із "жовтого корпусу" КНУ імені Тараса Шевченка демонтували меморіальну дошку російському письменнику Булгакову
27 березня 2024 року Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики визнала всі об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені Булгакову, символікою російської імперської політики.
Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова заявив, що вважає висновок УІНП щодо Булгакова тенденційним та поверхневим.
18 грудня 2025 року Київрада ухвалила рішення щодо усунення з публічного простору столиці 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Ішлося також і про памʼятник Булгакову.
Тарас Шевченко писав свої російськомовні твори (переважно прозу) вимушено, через заборону писати українською під час заслання та бажання вийти на ширшу російську аудиторію. Сам він усвідомлював обмеженість і «черствість» чужої мови для свого таланту, критично оцінюючи ці спроби. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 1, https://artefact.org.ua/artefact-libroom/proza-shevchenka-chomu-kobzar-pisav-rosiyskoyu.html 2, https://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Zajcev/1838-43/RussianWorks.html 3]
Ось головні думки митця щодо його російськомовної творчості:
1. Розчарування у російськомовній поезії
Спроби писати вірші російською мовою (наприклад, поема «Тризна») виявилися для поета невдалими.
Погляд критики й літературознавців: Дослідники творчості Шевченка, зокрема біограф https://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Zajcev/1838-43/RussianWorks.html Павло Зайцев, відзначають, що цей досвід показав Кобзареві: писати російською - це не творчість. Чужа мова була для нього занадто штучною і не передавала глибини почуттів.
2. Вимушений характер російськомовної прози
У період заслання (коли йому було суворо заборонено «писати й малювати»), написання повістей російською мовою було єдиним способом реалізувати свій творчий потенціал. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 1, https://artefact.org.ua/artefact-libroom/proza-shevchenka-chomu-kobzar-pisav-rosiyskoyu.html 2]
З листа до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Пантелеймона Куліша від 25 січня 1858 року: повідомляючи про написані на засланні російські повісті, він висловлював побоювання, що вони написані «московською мовою», і щиро прагнув, щоб вони якомога швидше були перекладені українською для рідного читача.У http://litopys.org.ua/shevchenko/shev610.htm Листуванні Шевченка (також до брата Микити) нерідко простежується його іронічне, а часом і критичне ставлення до вживання імперської мови як неприродної для української душі.
3. Бажання комунікації та цензура
Літературознавці звертають увагу, що будь-який український рядок із-під пера поета на засланні став би підставою для жорстокого покарання. [https://artefact.org.ua/artefact-libroom/proza-shevchenka-chomu-kobzar-pisav-rosiyskoyu.html 1]