Росія зупинила будівництво АЕС в Ірані після втрати зв’язку з атомниками країни
Глава російської держкорпорації "Росатом" Алексєй Ліхачов заявив про зупинку будівництва блоків АЕС "Бушер" в Ірані. При цьому на станції залишаються 639 російських спеціалістів.
Як пише The Moscow Times, компанія планує поступово вивезти до 200 співробітників з об'єкта, вже евакуювано 94 осіб.
За словами Ліхачова, "Росатом" підтримує постійний зв'язок із персоналом станції "Бушер", де ситуація "залишається спокійною і контрольованою". Але зв'язок із керівництвом атомної галузі Ірану втрачено.
"Немає ні телефонного зв'язку, ні електронного зв'язку", – сказав він.
Ліхачов додав, що загроза для АЕС існує, оскільки за кілометри від лінії захисту станції лунають вибухи.
Він зазначив, що удар по АЕС, на якій зберігаються 70 тонн палива та 210 тонн відпрацьованого ядерного палива, спричинить катастрофу регіонального масштабу.
МАГАТЕ опублікувало фотографії з іранських ядерних об'єктів, які зазнали ударів. Директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що перевищення радіаційного фону у сусідніх з Іраном країнах не зафіксовано.
Агентство також безуспішно намагається зв'язатися з іранськими атомниками.
Російське будівництво АЕС за кордоном
У вересні 2025 року Іран та російська держкорпорація "Росатом" підписали угоду на $25 млрд про будівництво чотирьох атомних енергоблоків загальною потужністю 5 гігават на південному сході Ірану.
У листопаді минулого року уряд Білорусі ухвалив рішення про будівництво третього енергоблоку на чинній Білоруській АЕС у Гродненській області. Самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко привітав це рішення, зазначивши, що вже обговорив із президентом РФ Владіміром Путіним співпрацю в ядерній енергетиці.
Окрім того, Росія на початку лютого 2026 року почала будівництво на АЕС "Пакш-2" в Угорщині. Так, два нові енергоблоки з реакторами ВВЕР потужністю 1,2 гігавата кожен мають бути побудовані російською держкорпорацією "Росатомом" за угодою, підписаною Угорщиною та РФ у 2014 році.
У липні торік повідомлялося, що "Росатом" веде переговори про продаж турецьким та іноземним інвесторам 49% акцій атомної електростанції "Аккую" вартістю $25 млрд, яку вона будує в Туреччині.
Як писало видання Bloomberg, проєкт страждає від затримок та проблем з фінансуванням, оскільки іноземні банки бояться штрафів США, що змушує Туреччину та Росію шукати альтернативні способи оплати будівництва, включно з обміном природним газом.
Наслідки ударів США по Ірану
Як повідомлялося, компанія QatarEnergy тимчасово зупинила виробництво алюмінію та окремих хімічних продуктів після іранських атак, через які Катар був змушений закрити свій найбільший завод з виробництва зрідженого природного газу.
До того стало відомо, що після атаки двох іранських безпілотників на об'єкти QatarEnergy у Катарі було тимчасово призупинено виробництво скрапленого природного газу, який забезпечує близько 20% світової пропозиції.
Уряд країни зараз проводить оцінку масштабів завданих пошкоджень. Із огляду на те, що катарське виробництво LNG формує значну частку глобального ринку, ситуація має суттєвий вплив на світовий енергетичний баланс.
Також компанія Amazon повідомила, що три її центри обробки даних на Близькому Сході були пошкоджені внаслідок атак безпілотників на тлі конфлікту між США та Іраном у регіоні.
До того повідомлялося, ціни на авіаквитки між Азією та Європою різко зросли після закриття ключових авіахабів на Близькому Сході через війну США та Ізраїлю проти Ірану. На сайтах авіакомпаній наразі квитки на багато популярних напрямків розпродані за кілька днів наперед.
3 березня стало відомо, що разом зі стрибком цін на нафту неконтрольоване зростання вартості перевезень стало однією з найпомітніших ринкових реакцій на конфлікт на Близькому Сході, який почався в суботу та фактично призвів до майже повного блокування життєво важливого проходу Ормузької протоки.
Також повідомлялося, виробники нафти на Близькому Сході зможуть утримувати обсяги видобутку не довше ніж 25 днів у разі повного блокування Ормузької протоки через регіональний конфлікт. Рух танкерів через Ормузька протока – вузький прохід біля узбережжя Ірану, яким транспортується близько п'ятої частини світового експорту нафти та зрідженого природного газу – практично завмер через добровільні обмеження судновласників.
