РУС
8969 посетителей онлайн
Число погибших от атаки РФ на Тернополь возросло до 33: тело еще одной женщины извлекли из-под завалов
В Тернополе поисково-спасательные работы на месте удара РФ по жилому дому продолжаются четвертые сутки. Количество жертв увеличивается.
Об этом сообщает Национальная полиция Украины, передает Цензор.НЕТ.
"По состоянию на 16:45 22 ноября спасатели из-под завалов извлекли тело еще одной женщины. Число погибших возросло до 33, среди них - шестеро детей", - говорится в сообщении.
Отмечается, что без вести пропавшими считаются 6 человек.
Обстрел Тернополя
- 19 ноября российские войска нанесли удар по Тернополю, в частности по жилому дому, в результате чего известно о 26 погибших, в том числе трех детях.
- Сообщалось, что о судьбе 22 человек ничего не известно.
- Второй день подряд в Тернополе продолжаются поисковые и аварийно-спасательные работы на месте российского удара.
- Ранее шесть человек, о судьбе которых не было информации, сообщили о своем местонахождении.
- Вечером 20 ноября сообщалось, что количество погибших в результате удара РФ по жилому дому в Тернополе возросло до 28.
- Утром 21 ноября стало известно, что число погибших от удара РФ по дому в Тернополе возросло до 31.
- Утром 22 ноября стало известно, что в Тернополе число погибших в результате российского удара возросло до 32.
Цартсво Небесне загинувшим мирним людям в своїх квартирах від російської ракети і від недбалості влади зелених покидьків.
ти совок?
орда вбила цих людей тому що повірили, в більшості ідіоту... ну, завербованому Зепріденту.
навіть коли воно інаугурувалося - Що було? був тіпа знак. хоча кому це треба. їжмо!
ти сам певно й голосував за оце. давай, жери!
я не ходив, знаючи що треба, в другому турі піти, проте, я атеїст.
я не ходив, так що "я в доміку"😣
@poroshenko
·
8 год
«Смерть стояла над кожним домом, а в кожній хаті було її голодне подихання, і в кожному домі, в кожній хаті з'являвся жахливий страх перед смертю».
Перші свідчення про Голодомор 1932-1933 років, вчинений радянсько-російським режимом проти українців, світ побачив лише у 1962 році. Тоді за кордоном була видана повість Василя Барки «Жовтий князь», яка розповідала про геноцид українського народу. В Україні книга з'явилася ще пізніше - в 1991 році, коли ми здобули незалежність.
До того геноцид, який свідомо вчинили проти українців, щоб зламати їхнє прагнення до волі, приховувався. Насильницьке вилучення продовольства, масові репресії, блокада сіл і цілих районів, штучно створений голод забрали щонайменше 4 мільйони життів українців. Вижити вдалося не багатьом, але й вцілілі замовчали, бо боялися за правду потрапити до російських катівень.
Такою була жахлива помста радянсько-російського режиму за свободу і незалежність, яку українці вибороли в 1917-1921 роках та, на жаль, втратили. Голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років, великий терор 30-х, депортації 40-х, русифікація 70-х - усе це частина понад столітньої війни, яку веде росія, щоб знищити Україну та зламати українців, залякати, примусити забути, хто ми є.
Ми не забули. Ми бережемо пам'ять про жертв Голодомору-Геноциду українського народу. Ми голосно розповідаємо світу правду. Ми боремося з терором, з яким прийшла на нашу землю правонаступниця радянського союзу - путінська росія.
Ми як нація маємо пам'ятати, щоб бути.
Жорстока схожість нашого сьогодення з минулим доводить одне: непокаране зло повертається. Ми не маємо дозволити нищити нашу націю. Пам'ять про Голодомор має об'єднати нас та дати сили боротися з нашим одвічним ворогом.
Сьогодні, згадуючи жертв Голодомору-Геноциду українського народу, разом з українцями по всьому світу, запалімо свічку на підвіконні.
Вічна пам'ять невинно убієнним душам…