Радбез ООН збереться 5 січня щодо дій США у Венесуелі, - Reuters
Колумбія, за підтримки Росії та Китаю, ініціювала проведення засідання Ради Безпеки ООН, яке планують провести в понеділок, 5 січня.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише Reuters із посиланням на дипломатів.
Так, зазначається, що посол Венесуели в ООН Самуель Монкада написав лист до Ради Безпеки ООН у суботу.
"Це колоніальна війна, спрямована на знищення нашої республіканської форми правління, вільно обраної нашим народом, і на встановлення маріонеткового уряду, який дозволить розграбувати наші природні ресурси, включно з найбільшими у світі запасами нафти", – йдеться в листі.
Крім того, він заявив, що США порушили Статут ООН.
Своєю чергою речник генсека ООН Антоніу Гутерріша Стефан Дюжаррік заявив, що військові дії США щодо Венесуели є "небезпечним прецедентом".
Що передувало?
- Зранку 3 січня у столиці Венесуели Каракасі пролунали потужні вибухи.
- Журналістка видання CBS News Дженніфер Джейкобс у Twitter написала: "Президент Трамп віддав наказ завдати ударів по об'єктах усередині Венесуели, зокрема по військових об'єктах, повідомили американські посадовці, оскільки адміністрація рано в суботу посилила свою кампанію проти режиму президента Ніколаса Мадуро".
- Пізніше держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що військову операцію США щодо Венесуели завершено. Лідера країни Ніколаса Мадуро затримано, нині він перебуває під контролем американської влади.
- Згодом стало відомо, що проти президента Венесуели Ніколаса Мадуро та його дружини Силії Флорес висунуть низку звинувачень, вони постануть перед судом Нью-Йорка.
- Венесуела надіслала запит до секретаріату Ради Безпеки ООН щодо термінового засідання РБ у зв'язку з атаками Сполучених Штатів на країну.
- Крім того, американський президент Дональд Трамп повідомив, що США керуватимуть Венесуелою доти, поки не зможуть забезпечити "безпечний, належний і розсудливий перехід влади".
- Конституційна палата Верховного суду Венесуели ухвалила рішення, згідно з яким на період відсутності Ніколаса Мадуро обов’язки глави держави виконуватиме віцепрезидентка Делсі Родрігес.
Перший висновок очевидний, про нього поговорили всі, і його підтвердив особисто Трамп. «Ми будемо видобувати там набагато більше нафти, і продавати різним країнам»,- сказав американський президент, коментуючи підсумки операції. Тож, ціни на нафту регулюватимуться Вашингтоном. Імовірно, високими вони не будуть. Бо для Вашингтона пальне - це ресурс і засіб для розвитку, а не основне джерело доходу, як для росії.
А от наступні висновки - менш очевидні. Вони означають виклики для української влади, з якими вона поки не демонструвала можливості впоратись.
Наприклад, російські «ваєнкори» вже з ранку писали про «подібність» операції у Венесуелі і «сво». Певне, пройде небагато часу, коли путін і його поплічники використовуватимуть цей аргумент для «виправдання» своїх дій. Мовляв, вони «також» «лише хотіли забезпечити, щоб їх оточували дружні країни».
Однак цим ниттям можна знехтувати доти, доки у ЗСУ є сила демонструвати принципову відмінність ситуації на полі бою. Адже, як казав Трамп, «межі визначаються Війною і Здатністю» (перекладемо «Guts" саме так, а не як їх зазвичай перекладають). Тож доки тримається фронт - для Трампа і компанії путін є лише лузер, який замахнувся на те, на що виявився не здатним. Про відмінність сили і спроможності США і рф Трамп не втримався сказати не раз протягом дня.
Але ось тут спливає набагато складніше питання. У світі, де вирішує сила, Україна має вміти демонструвати силу. Апелювати до справедливості і моральної переваги сенсу немає. Трамп, зрештою, знову сказав, що «обидві сторони» робили «погані речі». Тому нас ніхто не жалітиме.
Відмовились здатись і підкоритись «за трі дня» - зробили заявку на субʼєктність. Але заявку треба тепер забезпечити. Силою.
Що це означає?
Найперше - максимально використати наші власні ресурси і можливості. У вправності, у зібранні, навчанні і забезпеченні війська. У технологіях і винаходах для якісної переваги. У спрямуванні всіх ресурсів у боротьбу… Відмовившись від «двушок на москву», умаслення репресивних «вокзалів», купівлі депутатів і задоволення «портрета». Все це уже - задача з зірочкою.
А далі - ще складніше.
Забезпечення союзів. Європа обʼєктивно зацікавлена і субʼєктивно допомагає, але чим більше і довше треба, тим глибша залежність від процедур і правил. Це означає - бути для Європи своїми не за назвою, розташуванням і амбіцією, а за внутрішнім укладом. Де верховенство права і боротьба з корупцією - не номери гумористичних шоу, а повсякдення.
Далі. Підписавши три десятки «угод про співпрацю», які в часи Єрмака спішили називати «безпековими гарантіями», зараз готові від них відмахнутись. Бо ж це у попередній серії було, і за іншого продюсера. А дарма. Бо там є один стандартний пункт - співпраця у оборонній сфері. Тож зараз і кадрова, і парламентська, і бізнесова, і будь-яка інша дипломатія мала б якраз працювати над павутинням контрактів, проектів та спільних виробництв. Де?..
І нарешті. Навчившись дякувати Трампу і казати правильні ритуальні фрази, і Зеленський, і його переговорники ніби зупинились на досягнутому. Це - груба помилка. Адже показова ввічливість - це лише право на допуск і спокуту попередніх помилок (принаймні, в очах Трампа і компанії). «Ок, говори». А що сказати? Які ініціативи запропонувати? Як зацікавити?
З такими, як Трамп, треба діяти нелінійно. Пропонувати «за межами коробочки». Тим більше, що вже і Трамп говорить про «доктрину Монро» - тобто, ізоляцію в західній півкулі. А війну з росією хоче просто «припинити», бо «багато людей гине». Для того, щоб таку людину зацікавити, потрібні знання і уміння - а кварталівської «чуйки» замало.
Що ж пропонує влада?
Котитися за інерцією. Готуватися до виборів і «референдуму», про які має домовитись Трамп і путін. А якщо умови будуть погані - покласти відповідальність на «поганих партнерів» і виголосити промову «я старався, пожалійте мене» (див. репетицію під час новорічного звернення).
У «новому старому» цинічному світі сили і спроможності це - шлях лузера. Лоха. Таким навʼязують волю і йдуть далі. Це - марнування жертв Армії, яка перед всім світом виставила лохом путіна і купила неоціненний час. А він марнується на танці навколо его Зеленського за принципом «участь лише для своїх». Це - принцип з байки «Ні, друзі, ви як не сідаєте - нічого толком не зіграєте». Тож треба змінити підходи.
Уроки Венесуели бʼють у набат. В Україні марнують час…