Рішення про заборону робіт на НВМК стало можливим через прогалини в законі, - Алфьоров

Ситуація із Національним військовим меморіальним кладовищем виникла через нерішучість державних органів та юридичні прогалини.
Про це йдеться в матеріалі Цензор.НЕТ.
Що відомо?
За його словами, Національне меморіальне кладовище у державі, яка 12 років перебуває у стані війни, мало б бути створене давно.
Алфьоров вважає, що нерішучість державних органів та юридичні прогалини призвели до неприємної ситуації сьогодні.
"Для мене є достатньо неоднозначна позиція і як з боку держслужбовця, і як з боку військового в запасі щодо цієї історії. По-перше, існує величезна кількість прогалин в законі. Не прийняті норми щодо обов’язкових конкурсів... Є у нас екологічне законодавство, тут теж прогалина. Є законопроєкт 4461 з приводу екологічних зон", - пояснив він.
Авторка матеріалу пояснила, що вказана земля входить до Смарагдової межі – низки територій, які визнані важливими для збереження природи в межах Європейської конвенції в країнах, які не є членами ЄС. Смарагдову мережу створили у 1998 році для реалізації Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої фауни та флори і природних середовищ існування в Європі), яку Україна ратифікувала ще в 1996 році.
"Водночас суд врахував (дані) про Смарагдову зону, використовуючи міжнародне законодавство, бо в нашому прогалина. Чому в нашому прогалина? Закони про екологічні зони не приймаються через велику кількість забудовників чи лісорубів. Система, яка прогнила в 90-х і на початку 2000-х, дає такі результати. Країна 12 років у війні, а ми переживаємо наслідки капіталізації певних олігархів", - додав голова Інституту нацпам'яті.
Рішення
Нотаріус Ірина Камінська, з якою поспілкувався Цензор.НЕТ, підкреслює необхідність виконання рішення суду, інакше навіть у разі збереження статус-кво Національне меморіальне кладовище матиме підвішене становище.
Так, каже вона, спочатку попередній власник ділянки - Національний університет біоресурсів і природокористування України - має звернутися з оригіналом рішення до Головного управління Держгеокадастру в Київській області про повернення цільового призначення земельної ділянки.
Після цього - до державного реєстратора в Київській області для повернення права користування земельною ділянкою.
"Про долю споруд та могил у рішенні суду нічого не сказано. Теоретично для їхнього знесення мають бути подані наступні позови. Та чи підніметься в когось рука для цього? Це був би радикальний крок, який б’є по іміджу держави та по пам’яті воїнів, які віддали своє життя за цю державу і суспільство", - йдеться в матеріалі.
Що передувало?
- Нагадаємо, Національне військове меморіальне кладовище офіційно відкрили у серпні 2025 року, тоді ж відбулися перші поховання. Станом на кінець вересня там поховали 108 полеглих українських військовослужбовців.
- Водночас будівництво кладовища від початку супроводжувалося критикою. Йшлося, зокрема, про нібито високий рівень ґрунтових вод на виділеній під будівництво ділянці, а також про зв’язки компаній-підрядників із підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим. Розслідувачі hromadske встановили, що тендер на будівництво виграв консорціум за участі пов’язаного з Єрмолаєвим фонду "Технології". Крім того, основним постачальником граніту для кладовища мала стати компанія "АК ПРО", яка також належить цьому бізнесмену.
- Після рішення Верховного суду про незаконність передачі земельної ділянки під меморіальне кладовище низка українських військових підрозділів виступила з публічною критикою, назвавши це зазіханням на вже здійснене вшанування загиблих воїнів. З відповідними заявами, зокрема, виступили командування Десантно-штурмових військ, 1 окремий штурмовий полк, Третій армійський корпус та інші підрозділи.
- Верховний Суд заявив, що рішення про заборону подальших робіт із облаштування військового кладовища на Київщині ухвалене виключно відповідно до чинного законодавства.
У нас проблема виростає "в рази" - бо до цього додається ще й національно-релігійна складова - "поминальні дні" - "гробки", діди"... Це дні, коли родичі поминають померлих та відвідують їх могили... Уявімо ці дні, на НВМК... Чи зможуть люди з усієї України, туди приїхать? І ЩО там буде твориться в ці дні? Чи не простіше поховать людей, за місцем їх народження, чи проживання (за бажанням родичів)?! А на цьому кладовищі хоронить тих, хто не має родичів, або тих, чия "мала Батьківщина" - в окупації, чи за інших причин, які унеможливлюють поховання за місцем народження чи проживання... І проблема ЩЕЗНЕ!
Але це НВМК - занадто "смачна кормушка" для тих, хто хоче заробить на "скорботі"... От з-за цього і йде "гризня"...