Україна та РФ обговорили ідею створення демілітаризованої зони на Донбасі без контролю армій, - NYT
Останній раунд тристоронніх переговорів щодо припинення війни РФ проти України завершився 18 лютого без жодних ознак значного прогресу. Але за лаштунками сторони намагаються знайти компроміс щодо однієї з найбільших перешкод для укладення мирної угоди: контролю над територією на сході України.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на The New York Times.
Демілітаризована зона на Донбасі
Росія вимагає, щоб Україна передала їй контрольовані нею території в Донецькій області як умову для припинення війни. Україна відмовилася від одностороннього відступу, заявивши, що поступка територією підштовхне Росію до нових атак або в інших країнах. Київ попросив гарантій безпеки, щоб стримати Москву від порушення будь-якого перемир'я.
- Як зазначається, під час переговорів, що тривали останні тижні, чиновники обговорювали ідею створення демілітаризованої зони, яка не контролюватиметься жодною з армій, кажуть три обізнані джерела видання.
NYT зауважує, що ідея створення демілітаризованої зони відроджує пропозицію, яка була включена до попередніх мирних планів, зокрема до 28-пунктного, який пропонувала адміністрація президента США Дональда Трампа у листопаді 2025 року.
Протягом минулого тижня президент України Володимир Зеленський неодноразово применшував перспективи віддачі території в обмін на мир.
Вільна торгівля та виведення військ
Як зазначають журналісти NYT, щоб обом сторонам було легше прийняти цю ідею, перемовники також обговорили створення зони вільної торгівлі в будь-якій можливій демілітаризованій зоні. Водночас буде складно створити зону вільної торгівлі на території, яка буде розташована між двома арміями сторін війни.
"Під час переговорів, що відбулися цього місяця в Абу-Дабі, українці обговорили варіанти часткового виведення російських військ з лінії фронту, яке не обов'язково буде симетричним, повідомили двоє з трьох осіб, обізнаних з перебігом переговорів. Це означатиме пом'якшення позиції України", - пише видання.
Каменем спотиканням також стало питання управління демілітаризованою зоною. Двоє джерел NYT розповіли, що перемовники обговорювали формування цивільної адміністрації для управління Донбасом після війни. До її складу можуть увійти представники Росії та України, але сторони ще далекі від угоди.
Іншим питанням, яке нещодавно знову постало на порядку денному, є послідовність різних кроків, зокрема прийняття демілітаризованої зони, формалізація гарантій безпеки, створення механізму фінансування післявоєнної відбудови та проведення виборів в Україні.
Що передувало?
-
Президент Володимир Зеленський заявив, що прийняв пропозицію США провести наступного тижня ще один раунд переговорів щодо завершення війни з Росією.
-
У суботу, 24 січня, відбувся другий раунд перемовин представників України, США та Росії в Абу-Дабі.
- 4 та 5 лютого в Абу-Дабі відбулися наступні тристоронні зустрічі у межах мирних перемовин.
- 17 лютого завершився перший день тристоронніх перемовин у Женеві.
- Спецпредставник Віткофф заявив про значний прогрес.
- 18 лютого відбувся другий день переговорів у Женеві.
- Секретер РНБО Рустем Умєров та голова російської делегації Володимир Мединський провели окрему зустріч після основного раунду тристоронніх перемовин у Женеві 18 лютого.
за північні околиці Покровська зубами тримаємося, кладемо людей, а тут здати десятки кілометрів фронту вглиб із міцними фортифікаціями !!!
хутін видихся, він північ Донбасу силою вже НЕ візьме.
це - державна зрада !
.
"Азов", Редіс, у вас немає дежавю ?
.
Якшо бути справедливими, то РФ повинна також вийти з Ростовської області. І передати ці території під управління... Японії.
І от тоді буде повний феншуй.
Японія була розгромлена (причому не Совком, а ненависними США) і була вимушена капітулювати.
Украіна і близько не розгромлена. Навпаки - РФ не спроможна добитися своїх цілей ні зараз, ні в оглядному майбутньому. Те, як іде війна, загрожує державною та економічною кризою скоріше РФ ніж Україні.
Бо нам гроші дадуть і у 2027, і у 2028, і у ... 2035, а от РФ ні. Навіть Китай не дасть. Особливо Китай не дасть.
Тому поступки або повинні бути парітетними та рівноцінними, або їх не повинно бути взагалі.
У нашій війні абсолютно не факт, хто раніше простягне ноги.
І зараз все очевидніше, що на Роісє зріє дуже глибока економічна криза, за якою може послідувати, що завгодно.
1917 та 1991 роки, як приклад того,що буває, коли Роіся не може перемогти у війні, а "насєлєніє" стає голодним та злим.
А ми що дамо? Людей? А чи вистачить їх хоча б до 2027?