Майже 94% барів і ресторанів у Росії опинилися на межі фінансового краху
Майже 94% російських закладів громадського харчування працюють на межі рентабельності або зі збитками.
Про це свідчать результати опитування, в якому взяли участь понад 500 компаній по всій РФ, передає The Moscow Times.
Так, 31,4% підприємств повідомили про збитки, 36,2% – про низький прибуток, ще 26,2% – про нестабільне становище.
Послаблення оподаткування
На тлі цього Мінфін РФ запропонував звільнити заклади на спрощеній та патентній системах оподаткування з річним доходом понад 20 млн руб. від сплати ПДВ до кінця 2026 року.
Проте понад 75% учасників ринку вважають цей захід недостатнім.
Крім того, багато закладів громадського харчування не відповідають критеріям, встановленим для отримання податкових послаблень.
Наприклад, ПДВ можуть не платити тільки ті компанії, де середня зарплата співробітників у 2025 році була не нижчою від середньогалузевої по регіону. Дві інші умови – частка виручки саме від громадського харчування не менше 70% (за даними Росстату) та загальний дохід не вище 3 млрд руб.
Зарплатний критерій став головним бар'єром: через нього пільгу не можуть отримати близько 39% компаній та індивідуальних підприємців. У низці регіонів встановлений рівень середньої зарплати значно перевищує реальні можливості бізнесу.
Додаткову складність створює структура прибутків персоналу. Наприклад, значна частина заробітку офіціантів формується за рахунок чайових, а не окладу. При цьому підвищення офіційних зарплат до середнього регіонального рівня веде до зростання страхових внесків, що робить такий захід економічно невигідним для бізнесу.
Відтак більше третини (34,6%) російських рестораторів не готові збільшувати зарплати навіть у майбутньому і лише близько 20% розглядають таку можливість після 2027 року для звільнення від ПДВ.
Закриття закладів
За підсумками січня-лютого кількість закриттів закладів громадського харчування в Росії зросла на 29% рік до року – до 7,3 тис. точок.
Одночасно серйозно впав трафік у ресторанних мережах. Учасники ринку скаржилися, що у багатьох він знизився на 10-15%, а в деяких – 30-40%.
Представники галузі називають поточну ситуацію найгіршою за 25 років, а однією з головних причин – падіння реальних доходів населення.
Підвищення податків у Росії
У лютому цього року повідомлялося, що в Росії цього року на тлі зростання фіскального навантаження, яке ініціював російський уряд, може відбутися масове закриття підприємств малого та середнього бізнесу.
Наприкінці січня повідомлялося, що влада РФ готується запровадити новий податок для маркетплейсів – ПДВ на імпорт великих партій непродовольчих товарів.
До того повідомлялося, що нова хвиля підвищення податків, яка стартувала в Росії з 2026 року, принесе до бюджету на 2026 рік 2,3 трлн руб. ($27,67 млрд) додаткових доходів. Насамперед ідеться про підвищення ставки ПДВ – з 20% до 22%, яке позначиться на бізнесі та цінах.
Повідомлялося також, що Мінфін Росії запропонував обкласти податком на додану вартість товари, які росіяни купують через онлайн-майданчики за кордоном.
До того Мінфін РФ виступив із пропозицією підвищити ПДВ до 22% з 1 січня 2026 року для "фінансування оборони та безпеки". Підвищення ключового для бюджету податку, який у 2024 році приніс 37% всіх надходжень, знадобилося через дефіцит федеральної скарбниці, що різко виріс.
Нагадаємо, у 2025 році російська влада вже підвищила податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та податок на прибуток для бізнесу.
На початку січня 2026 року президент Росії Владімір Путін дав доручення уряду РФ у 2026 році добитися "значного збільшення" збору податків. Уже в першому півріччі 2026 року Путін вимагає від російського уряду запустити план "відбілення економіки" та одночасно прискорити економічне зростання, яке наприкінці минулого року сповільнилося майже до нуля.
Фінансове становище росіян
Як повідомлялося, у бюджетах росіян частка витрат на їжу досягла максимуму за останні 16 років. Так, на початок 2026 року на купівлю продовольчих товарів припадало 39% усіх витрат росіян.
До того повідомлялося, що економічні проблеми Росії дедалі сильніше позначаються на рівні життя росіян. За останні два роки збільшилася частка сімей, які змушені відмовлятися від базових покупок і звичних витрат.
Раніше повідомлялося, що російські ритейлери та виробники скоротили асортимент продовольчих товарів через зниження купівельної спроможності росіян.
До того стало відомо, що російські громадяни масово переходять у режим економії, скорочуючи витрати на продукти харчування через інфляцію, яка, за словами споживачів, у рази перевищує офіційні цифри Росстату.
Роздрібні мережі у відповідь вимушено закривають супермаркети й переходять на "магазини для бідних" – жорсткі дискаунтери, частка яких на російському ринку перевищила 60%.
До того повідомлялося, що російські споживачі переходять на ощадну модель поведінки та економлять у тому числі на продуктах харчування. Відтак, через "економічні реалії" ритейлери мають проблеми з продажами і змушені стримувати ціни "на полиці". Це своєю чергою призводить до падіння рентабельності: цього року найбільші роздрібні мережі Росії можуть опуститися до історичного мінімуму – 1,7-1,9%.
Через інфляцію, яка навіть за офіційними даними з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України перевищила 40%, дві третини споживачів намагаються знайти знижки та акції, а 58% свідомо відмовляються від певних товарів, які купували раніше. Окрім цього, 57% намагаються знайти аналоги в нижчих цінових категоріях, а близько половини вибирають для покупок магазини низьких цін або зовсім намагаються рідше ходити за покупками.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що реальна кількість людей за межею бідності в Росії становить приблизно 18 млн осіб, а щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, РФ доведеться витрачати приблизно $11-15 млрд.
