НБУ визнав неналежне виконання обов’язків голови правління "Сенс Банку" й вимагає його звільнити
Національний банк України ухвалив рішення про невідповідність голови правління націоналізованого "Сенс Банку" Олексія Ступака кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.
Як повідомили в НБУ, відповідне рішення ухвалили за результатами відкритого на початку травня 2026 року адміністративного провадження.
Там пояснили, що підставою для розгляду цього питання стала отримана НБУ під час здійснення нагляду інформація про порушення банком вимог законодавства України та нормативно-правових актів Нацбанку, що свідчать про недотримання принципів доброчесного корпоративного управління, ігнорування принципів відкритості та прозорості в діяльності "Сенс Банку".
Окрім того, завдяки цій інформації виявили причетність Ступака до непрозорої управлінської практики, а також неналежне виконання ним обов'язків керівника, голови правління банку, що несе підвищені регуляторні та репутаційні ризики.
Разом із тим рішення передбачає висунення "Сенс Банку" в особі акціонера, яким є Кабінет Міністрів України, вимоги про необхідність вжити невідкладні заходи для припинення повноважень Ступака, а також обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду.
Голова НБУ Андрій Пишний зі свого боку наголосив, що уряд має достатні повноваження для ухвалення такого рішення, враховуючи вимоги закону 3587-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління".
Наприкінці серпня повідомлялося, що Національний банк України ініціюватиме розгляд питань щодо діяльності "Сенс Банку" на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності.
Масштаб перевірок
Із кінця 2022 року по 2026 рік регулятор ухвалив понад 100 рішень щодо "Сенс Банку", надіславши 21 повідомлення правоохоронцям, Державній податковій службі та Держфінмоніторингу.
Під час перевірки, яка завершилася у квітні 2025 року, НБУ виявив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку.
20 серпня прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що уряд доручив Міністерству фінансів України активізувати процес продажу державного "Сенс Банку" на тлі операції Національного антикорупційного бюро (НАБУ) "Форест Гамп".
За словами Корецького, гроші від продажу спрямують на потреби Сил оборони України.
Перед тим уряд України відсторонив голову наглядової ради державного "Сенс Банку" та ініціював відсторонення голови правління після справи НАБУ й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
21 серпня Нацбанк розпочав позапланові перевірки "Сенс Банку" щодо можливого втручання в роботу автоматизованої системи під час внесення застави та дотримання правил фінансового моніторингу.
Крім того, 25 серпня "Сенс Банк" тимчасово відсторонив від виконання посадових обов'язків директора Департаменту фінансового моніторингу.
Операція "Форест Гамп"
19 серпня стало відомо, що НАБУ та САП проводять спецоперацію із викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу президента України та інших осіб.
У НАБУ згодом розповіли, що йдеться про 150 млн грн готівкою, які, за даними слідства, через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного із учасників у справі "Мідас".
20 серпня НАБУ оприлюднило нові записи розмов фігурантів "Форест Гамп" – друга частина розслідування під назвою "Феміда". Йдеться про схему рейдерського захоплення об’єктів нерухомості та інших активів шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) мереж Міністерства юстиції.
20 серпня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив усіх фігурантів, які згадуються в межах операції НАБУ "Форест Гамп" та "Феміда".
Що відбувається з "Сенс Банком"
Як повідомлялося, на початку червня наглядова рада державного "Сенс Банку" завершила внутрішній аудит, ініційований у зв'язку з інформацією, що була оприлюднена під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, матеріалами розслідувань Національного антикорупційного бюро та журналістськими публікаціями, відомими як "плівки Міндіча".
Внутрішній аудит не встановив фактів надання преференцій, застосування нестандартних умов обслуговування чи порушення внутрішніх процедур банку "щодо осіб та пов'язаних із ними компаній, які згадувалися у відповідних матеріалах".
На початку травня 2026 року голова наглядової ради "Сенс Банку" Микола Гладишенко подав заяву про відсторонення від виконання своїх повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної у медіа.
Виконання повноважень голови наглядової ради наразі покладено на Пьотра Новака – незалежного члена наглядради банку.
У травні Кабінет Міністрів України призначив незалежним членом наглядової ради державного "Сенс Банку" Міхаеля Вайнштейна, який у 2019-2023 роках був незалежним членом наглядової ради "Ощадбанку".
До того заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради в справі "Мідас" заявив, що з 2012 року "Альфа-Банк", який зараз називається "Сенс Банк", активно кредитував пов'язаних осіб і мав подвійну бухгалтерію.
У листопаді минулого року голова правління державного "Сенс Банку" Олексій Ступак заперечив наявність "смотрящих" від влади у банку. Він запевнив, що колишній радник наглядової ради банку Василь Веселий, якого ЗМІ називали "смотрящим" у банку, там вже не працює.
На початку травня 2026 року стало відомо, що українські бізнесмени та брати Андрій та Василь Веселі завдяки своїм зв'язкам із Андрієм Єрмаком отримали державний контроль над "Сенс Банком" та зайшли в склад власників, акціонерів "Карпатнафтохіма" саме в інтересах ексголови Офісу президента.
Згодом президент України Володимир Зеленський заявив, що державний "Сенс Банк" має бути приватизований у 2026 році.
