Україна вже втратила 1,4 млрд євро, бо Київ не провів обіцяні реформи

Після ухвалення парламентом та підписання президентом закону, який знищував незалежність НАБУ, Україну сколихнула новина про те, що ЄС "урізав" транш фінансової допомоги українському бюджету з майже 4,5 млрд до 3,05 млрд євро.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в матеріалі "Європейської правди".

Попри те, що президент Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, який скасовує щойно схвалені ним норми, у  Євросоюзі вирішили, що нині – не час мовчати про проблеми. Зокрема речник Єврокомісії заявив, що ЄС дасть Україні менше грошей, бо Київ не провів обіцяні реформи. Того ж дня країни схвалили "урізаний" транш, і незабаром уряд має отримати ці гроші. Все це створило у багатьох українців враження, що Україну оштрафували на півтора мільярда євро за "провалений антикор".

"Однак реальність інша. І не можна сказати, що вона "краща",  - зазначає видання.

Дійсно, замороження цих грошей (а вони поки що не втрачені, а лише заморожені) не пов'язана з атакою на НАБУ. Це нескладно довести. Єврокомісія офіційно підтверджувала це ще 2 тижні тому у Римі – але вирішила не наголошувати публічно на "покаранні" України. Інша річ, що події минулого тижня підштовхнули Брюссель до того, щоби не приховувати проблеми з реформами.

Та головне – те, що попереду ще більші складнощі. Україна заходить у спіраль зриву реформ. А це означає, що будуть і штрафи, і критика. Бо приховувати проблеми вже стало неможливо.

"Гроші в обмін на реформу" та штрафи

 Видання зазначає, що виділення допомоги для держав-партнерів саме у такому вигляді є для Європи звичною практикою.  І задовго до того, як  Україна почала рух до членства, вона стикнулася із програмами ЄС, для яких діють подібні умови.

Це перш за все програми, що об'єднані під парасольковою назвою "секторальна бюджетна підтримка". В її описі підкреслюється,  фінансована допомога ЄС надається лише у разі, якщо країни проводитимуть наперед узгоджені реформи.

"Якщо країна-партнер не виконує узгоджені умови, виплати будуть призупинені до виконання", - пояснює Єврокомісія.

Такі правила допомоги діяли і для України – у тому числі за Януковича. Тоді не обходилося і без публічних скандалів. Зокрема на початку 2012 року ЄС заморозив фіндопомогу в 160 млн євро через дані про витрату частини попередніх траншів на користь бізнесу тодішнього першого віцепрем'єра Андрія Клюєва, який за збігом курував програми співпраці з ЄС.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Єврокомісія попередила Україну, що може зупинити усю фінансову допомогу країні, якщо Київ буде чинити тиск на антикорупційні органи, - ЗМІ

Втім, у більшості випадків невиконання реформ (і недоотримання коштів) лишалося непублічним. Це підхід Євросоюзу, що зацікавлений у змінах, а не у публічних скандалах.

Після перемоги Революції гідності підхід ЄС  у наданні для України зберігся. Суми суттєво зросли, але не завжди це було достатнім аргументом для влади для проведення реформ. 

"У 2017 році Україна втратила 600 млн євро. Причому це вже було не замороження, не відтермінування, а остаточна втрата виділеної для України макрофінансової допомоги.

ЄС був готовий чекати, давав Києву ще один шанс, потім ще один – поки не вийшли граничні терміни – та програма макрофінансової допомоги була обмежена 2017 роком. Дві з чотирьох вимог для отримання грошей, що лишилися не виконані, напряму пов'язані з боротьбою із топ-корупцією – це запуск автоматичної перевірки е-декларацій та перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній", - више "Європеська правда".

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Зеленський обговорив з фон дер Ляєн новий закон щодо НАБУ і САП: Важливо, щоб він був ухвалений наступного тижня

Після 2022 року обсяг допомоги ЄС Києву знову зріс, причому багаторазово – партнери усвідомлювали, що інакше Україна, яка втратила значну частину економіки та бюджетних доходів, але має витрачати незрівнянно більше, щоби продовжувати оборонятися – економічно не встоїть без зовнішньої допомоги. Тому спершу ЄС, всупереч своїм принципам, навіть давав кошти без жодних умов.

Трохи більше ніж за рік обумовленість повернулася, але до "штрафів" ЄС жодного разу не доходило. То що ж змінилося зараз?

ЄС покарав Україну за невиконані реформи

З початку 2024 року головною лінією фінансової допомоги Україні стала програма за назвою Ukraine Facility із заявленою вартістю в 50 млрд євро. Це та програма, заради якої ЄС свого часу довго "уламував" Угорщину, а її схвалення було одним з елементів домовленості на саміті в грудні 2023-го (саме тоді, коли відбувся знаменитий "вихід Орбана на каву" під час голосування щодо України).

Із заявленої суми у пів сотні мільярдів 38,27 млрд євро складає програма бюджетної підтримки. Щоразу сума є відмінною (є поквартальний графік, який залежить у тому числі від складності та кількості індикаторів), причому відмінність буває дуже великою. Наприклад, у 2-му кварталі 2026-го року Україна має отримати в обмін на проведені реформи 2 млрд 233 млн євро, а у 3-му кварталі – лише 500 млн євро.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": "Ситуація залишається складною": Гетманцев оцінив виконання програми Ukraine Facility на 50 мільярдів євро

Саме через цю гнучкість "покарання" Києва спершу лишилося не поміченим.  10 липня у Римі на конференції з відновлення, президента ЄК Урсула фон дер Ляєн публічно заявила, що ЄК перерахує Україні 3 млрд євро за програмою Ukraine Facility – але утрималася від згадок, що за планом Україна мала би отримати майже 4,5 млрд євро. Через це натяк фон дер Ляйєн зрозуміли лише фахівці, що знають про обсяг кожного з траншів.

"Якщо бути точним, то Україна отримає 3,05 млрд, а плановий платіж складав 4,48 млрд, тобто "втрачена" різниця – трохи більше ніж 1,4 млрд євро. Але виявилося, що достатньо не наголошувати на цьому, і навіть така велика сума лишається поза увагою.

Ще один елемент, який допомагав зберігати непоміченим "штраф" для України – це те, що досі Київ виконував усі індикатори плану вчасно, без жодних затримок. За час великої війни це стало першим випадком, коли ЄС, по суті, покарав Україну за невиконані реформи – тож суспільство не чекало на такий розвиток", - пише видання.

А тому те, що 25 липня Єврокомісія навмисно наголосила на "штрафі" – посилило резонанс від цього рішення в Україні. Не менш важливо усвідомити, що попереду нові "штрафи", уникнути яких Київ навряд чи зможе. І важливо не довести до стану, коли кошти перетворяться із "заморожених" на "остаточно втрачені". 

Читайте також на "Цензор.НЕТ": ЄС стурбований тиском на НАБУ: Ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України

Минулого тижня дипломатичними каналами Брюссель попередив Україну: у разі, якщо Верховна Рада не відновить повною мірою незалежність антикорупційних органів, низка програм фінансування України будуть заморожені. Це не стосується Ukraine facility, але підвищує важливість цього джерела фінансування. Видання наголошує, 1,4 млрд євро не втрачені, Україна має шанс їх отримати. Але лишилося не так багато часу, трохи більше ніж пів року.

Під час розробки Ukraine facility, Євросоюз передбачав, що деякі реформи йтимуть непросто і не всі терміни вдасться витримати. Зокрема програма передбачає, після того, як мине строк для будь-якого індикатора, є ще 12 місяців для того, щоби довиконати його – у цього разі гроші надійдуть у повному обсязі, лише із запізненням.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Посли G7 нагадали новому Кабміну про ключові реформи

Як розповідає експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій моніторить виконання Ukraine facility. Вона зазначає, що провал з виконанням кількох індикаторів цієї програми мав статися ще у квітні. В уряді вирішили взяти ще трохи часу, щоби вирішити проблемні питання - напевно, в уряді розуміли небезпеку скандальних заголовків про те, що Україна не проводить ті реформи, які обіцяла. Та у результаті - час пішов, а проблеми лишилися. За три місяці вдалося завершити виконання лише 1 з 4 провалених індикаторів. Решта три - лишилися.

Через те, що ключові проблеми потребували голосування парламенту. А там часом і гадки не мали, що їхнє небажання ухвалювати той чи інший закон коштує Україні сотні мільйонів євро. Серед "завалених" індикаторів, що дорого обійшлися Україні, а також тих, що загрожують зірвати наступні транші – є окремі закони, що не є політично чутливими або такими, що ламають корупційні схеми. Наприклад, закон про профтехосвіту, який Україна мала ухвалити до кінця червня, і досі цього не зробила (тобто дедлайн вже зірваний).

Бетлій розповіла історію про те, як саме від неї, як запрошеної експертки, у дискусій у профільному комітеті ВР щодо одного з законів дізналися, що той є частиною Ukraine facility і небажання депутатів давати йому хід – призведе до реальних втрат українського бюджету. Питання про те, чому уряд не працював з Радою як годиться і не пояснював депутатам наслідки їхньої позиції – відкрите.

Зараз, особливо після того, як інформація про перший "штраф" для України стала публічною і прийшло розуміння того, що наслідки неуникні – є очікування, що за деякими з них ситуація зміниться. Але всі проблеми – не вирішити.

Чи будуть ще штрафи Україні?

Із трьох індикаторів, невиконання яких коштувало Україні 1,4 млрд євро, один вже виконаний. Президент із незначною затримкою підписав закон про агентство управління замороженими активами АРМА, це призвело до відставки токсичної керівниці цього агентства Олени Думи; попереду – новий конкурс. Україна повідомить ЄС про це у наступному звіті, і отримає близько 500 млн євро.

Парадоксально те, що закон про АРМА був єдиним корупційно чутливим законом, ухвалення якого наполегливо зривали ті гравці, хто заробляв на агентстві за попереднього керівництва. Зокрема, до того, щоби Україна не отримала 500 млн євро вже зараз – найбільше доклалася фракція Юлії Тимошенко, яка затягнула його підписання спікером на місяць з допомогою блокуючої постанови.

Проте залишаються неухваленими ще два інші закони: щодо реформування територіальної організації виконавчої влади та  про добір суддів Вищого антикорупційного суду.

Законопроєкт №4298 (про місцеві держадміністрації) зареєстрований ще у 2020 році, пройшов перше читання у 2021, а далі почався неспішний процес обговорення, який триває досі і вже коштував бюджету пів мільярда. Натомість на цьому фоні парламент спокійно йде у відпустку.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Європейські країни збираються позичити мільярди євро для переозброєння України, – Politico

Законопроєкт про  добір суддів Вищого антикорупційного суду лежить без руху, без обговорення, не ухвалений навіть у першому читанні. І якщо у депутатів не з'явиться розуміння відповідальності за те, що їхня бездіяльність коштує країні грошей – ми цілком можемо дотягнути до березня 2026-го, коли ці 500 млн євро просто "згорять", бо мине 12 місяців від терміну, встановленого у плані.

Далі буде ще більше проблем. Але наступні "штрафи" мають бути меншими.

Те, що Україна заходить у спіраль зривом зобов'язань, підтверджує моніторинг, який проводить консорціум громадських організацій RRR4U, щомісяця оцінюючи стан виконання Україною зобов’язань перед МВФ та ЄС.

Нагадаємо, що заморожені 1,4 млрд євро – це зобов'язання, які Україна мала виконати ще до кінця березня. Уряд Шмигаля мав подати звіт про це ще у квітні, але свідомо затягнув майже на три місяці, сподіваючись уникнути скандалу. Але тим часом підійшов наступний звітний період – по індикаторах, встановлених до кінця червня. Там – той самий рівень невиконання.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Грудневий транш від ЄС на 6 мільярдів євро перекриє прогалини фінансування України на початку наступного року, – єврокомісар

Свіжий аналіз, який RRR4U планує представити цього тижня, свідчить, що Рада зірвала ухвалення ще 3 законів, як і у попередньому кварталі (а саме закони, а не урядові рішення мають найвищу вагу).

Однак сума "покарання" точно буде меншою – бо вона розраховується як частка від запланованого траншу. У першому квартали ми мали отримати найвищий транш на весь час дії програми – майже 4,5 млрд євро, а у другому – лише 2 млрд євро. Далі транші знову зростуть (і буде більше індикаторів), але максимальний становитиме 2,73 млрж євро за квартал. Що, втім, також дуже багато і критично важливо для макрофінансової стабільності.

З наступного траншу, з урахуванням нинішнього рівня невиконання "штраф" може потягнути на додатковий мільярд євро.

"Але точну суму спрогнозувати неможливо, і вона може зменшитися у разі, якщо Рада терміново проведе роботу над помилками. Один з прострочених законів – про профтехосвіту – дійсно, можливо оперативно ухвалити, а от з іншими – проблема системніша",  - пише "Європейська правда".

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Не вистачає часу на реформи: Влада України попросила відкласти виконання зобов’язань перед МВФ

Тут парламент може стикнутися із нерозумінням того, що треба не просто ухвалити закон, а ухвалити у такому вигляді, щоб він відповідав вимогам ЄС. І з цим – теж не завжди все добре. Наприклад, під час розгляду законопроєкту щодо цифровізації виконавчого провадження "є значні ризики, що його зміст не відповідатиме Плану України", – йдеться в аналізі RRR4U.

Ще один блок проблем створила відставка уряду. Через це з парламенту мають відкликати усі урядові законопроєкти, що не були проголосовані у першому читанні. А отже – всі вони мають бути переподані, перед тим мають пройти експертизу Мін’юсту Германа Галущенка. Це додатково затягує процес, і терміни спрогнозувати неможливо. І виникає ще одна системна проблема: серед задач 3-го кварталу 2025 року не виконано жодної.

Треба визнати те, про що фахівці, що займаються вступом до ЄС, говорять щонайменше з минулого року: темпи реформ в Україні критично впали. Після активних і часом сміливих законодавчих рішень 2022 року, коли парламентарі були готові ухвалювати навіть непопулярні реформи – почався період застою, коли навіть очевидно необхідні закони часом гальмують. А минулий тиждень наочно показав, що можливий і відкат. Навіть у критичних питаннях.

Тривалий час Євросоюз намагався закривати на це очі та не помічати реальність, але тепер це вже неможливо.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Матернова: Україні слід завершити реформи судів, децентралізації та енергетики

Спільні дії та бездіяльність не лише президента (як мінімум, драйвером реформ він вже точно не є), але також уряду (який очевидно не комунікує депутатам потребу реформ, а часом, як у історії з БЕБ, сам бере участь у їхньому зриві) та парламенту (тут і пояснювати нема чого) – це головна причина того, що ми стикнулися з проблемами у отриманні європейських грошей.

І якщо не змінити підхід якнайшвидше, ці проблеми лише наростатимуть.

Автор: Марина Макєєва