В останні роки активність спецслужб Росії та їхні інфільтрації на території Європи викликають неабияку занепокоєння. Висилка близько 700 російських розвідників з дипломатичних місій у Європі лише підкреслює масштаби проблеми. Однак гроші й ресурси Росії спрямовані на вербування нових агентів через соцмережі та інші канали. У Польщі, Литві, Німеччині та інших країнах фіксуються диверсії, які ініціюються спецслужбами РФ. Українські спецслужби також активізували свою діяльність, успішно проводячи операції, такі як "Павутина", і знищуючи ворожі об'єкти. Усе це доводить важливість міжнародної кооперації для протидії зростаючому тиску та інтелігенційній експансії Росії.
Як спецслужби Росії вербують агентів у Європі?
Спецслужби Росії активно вербують агентів у Європі, використовуючи соціальні мережі, церкви та спортивні клуби. Ця стратегія дозволяє їм залучати нових агентів серед цивільного населення, обходячи традиційні безпекові заходи.
Що відомо про диверсії російських спецслужб у Польщі?
Російські спецслужби планували диверсії у Польщі, використовуючи дрони та вибухівку. Польські правоохоронці затримали агента ГРУ, який займався підготовкою цих операцій. Це підтверджує агресивну політику Росії щодо європейської безпеки.
Яка роль українських спецслужб у протидії загрозам?
Українські спецслужби активно протидіють загрозам російських агентів. Спецоперації, такі як "Павутина", де було уражено 41 російський літак, демонструють їхню ефективність і важливість у захисті національної безпеки України.
Чому російські спецслужби активізувалися у Європі?
Російські спецслужби активізувалися у Європі з метою дестабілізації регіону та підриву підтримки України серед західних країн. Цей агресивний підхід включає шпигунство, диверсії та інформаційні атаки, що становлять значну загрозу для безпеки європейських держав.
Які нові тактики використовують російські спецслужби у вербуванні?
Російські спецслужби застосовують інноваційні тактики для вербування агентів, зокрема, видаючи себе за співробітників Служби безпеки України. Ця стратегія знижує рівень підозри з боку потенційних агентів та спрощує процес їх залучення до шпигунської діяльності.
