90% українців виступають за конструктив у вирішенні історичних суперечок з Польщею, - опитування КМІС. ІНФОГРАФІКА
Більшість громадян України кажуть про прагнення до конструктивної взаємодії з Польщею у вирішенні історичних суперечок.
Про це свідчать дані опитування КМІС, передає Цензор.НЕТ.
Подробиці
Респондентам ставили питання про те, який підхід вони підтримують найбільше у співпраці з Польщею.
Пропонували чотири відповіді на вибір. Дві з них були конфронтаційними:
- "Україна має виконати всі вимоги Польщі і загалом дотримуватися польського погляду на взаємну історію" – тобто фактичне підкорення української історичної політики польським вимогам і втрата Україною суб’єктності в питаннях власної історії;
- "Польща має змінити свою позицію і почати дотримуватися українського погляду на взаємну історію" – у цьому випадку, навпаки, очікується, що Польща буде позбавлена суб’єктності в історичних питаннях;
Наступні два варіанти були конструктивними.
- "Обидві країни мають прагнути створити спільний погляд на взаємну історію через взаємні компроміси і через спільні комісії істориків, а не політиків" – романтичне очікування, що через деполітизацію та роботу фахівців-істориків можна виробити консенсус і спільний погляд на події;
- "Кожна країна може мати власний погляд на історію і не повинна втручатися в те, як інша країна її бачить" – прагматичний підхід, який відображає справедливе розуміння, що кожна нація може мати своїх героїв і що інші нації не мають втручатися в ці питання.
Відповіді українців
Лише 5%українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок: лише 1% очікує, що Україна має підкоритися Польщі в цих питаннях, і водночас лише 4% українців очікують, що Польща має підкоритися Україні.
"Натомість 90% українців прагнуть до конструктивної взаємодії з Польщею. Більшість (57%) поділяють прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися. Ще 33% розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду", - зазначили соціологи.
Методологія
Опитування проводилося 17-23 червня 2026 року. Всього опитано 1005 респондентів.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.
Що передувало?
Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої нагороди країни ордена Білого Орла на тлі скандалу з присвоєнням елітному підрозділу українських ССО найменування Героїв УПА.
У відповідь низка українських чиновників зробили заяви:
- глава МЗС України Андрій Сибіга відмовився від Командорського хреста із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею" у відповідь на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої польської відзнаки Ордена Білого Орла;
- керівник Офісу Президента України Кирило Буданов відмовився від ордена "За заслуги перед Польщею";
- посол України в Польщі Василь Боднар також заявив про повернення польської нагороди після позбавлення президента Володимир Зеленський ордена Білого Орла.
- 20 червня президент Володимир Зеленський відправив Орден Білого Орла президенту Польщі Каролю Навроцькому.
- Також про відмову від польського ордена Білого Орла заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент України Віктор Ющенко та п’ятий президент України Петро Порошенко.
Тепер питання друге: "Зеленський був ще тоді, "президентом України"?