Чардаш до виборів: чому Орбан зробив з України та Зеленського головну мішень своєї кампанії, і що буде далі

Автор: Євген Кузьменко

До першого туру парламентських виборів в Угорщині залишився місяць — і з кожним днем поглиблюється відчуття, що йдеться не про обрання законодавчого органу держави у центрі Європи, а про черговий епізод "Зоряних воєн".

Щоправда, у цій постановці і джедаї несправжні, і Люка Скайвокера не впізнати, і космічні кораблі — з картону та пінопласту. Одне не підлягає сумніву: головним вселенським лихом, дартом вейдером угорської сучасності, сценаристи прописали президента України Володимира Зеленського.

В УСЬОМУ ВИННІ ЄС ТА УКРАЇНА:  СЦЕНАРІЙ ОРБАНА

Без зловісних планів Києва в угорському інфопросторі не минає жодного дня. Ось шеф МЗС Петер Сійярто заявляє про атаку на інфраструктуру газопроводу "Турецький потік", яка сталася 11 березня. І додає, що вважає дії щодо блокування нафтопроводу "Дружба" та інцидент із газопроводом "серйозними атаками на суверенітет" країни.

Ось угорський парламент схвалює резолюцію, що відкидає членство України в ЄС. За — 142 члени парламенту, 28 — проти, 4 — утрималися.

А ось міністр будівництва та транспорту Янош Лазар прямим текстом пояснює: інкасаторську автівку "Ощадбанку" угорська сторона захопила для шантажу. Ба більше — погрожує новими операціями:

"Ми знаємо, що українці дуже нервують… Ми не зробили те, що зробили, випадково, ми їм гроші не повернемо. Гроші поки що залишаться тут, ми чекаємо на відкриття нафтопроводу та на нові українські грошові поставки через Угорщину".

Ця істерія триває не від учора. Розповідає нардеп Вадим Галайчук (фракція "Слуга народу"):

"Пару місяців тому мав нагоду бути в Будапешті. Поспілкувався зі знайомими угорцями, подивився на величезні плакати, якими завішено все місто; вони — через кожні 50-100 метрів, а як їдеш з аеропорту, то й 25-30 метрів. Дуже схоже на ті рекламні кампанії, які продукувалися за порадами політтехнологів Кремля. Ти маєш того виборця заглушити своїми картинками. До речі, того факту, що на виборах працюють російські політтехнологи, вони навіть не приховують; про це кажуть мої знайомі, що проживають в Угорщині (включно з членами угорського парламенту). Це їхній намір: показати, що так, вони в Угорщині, і вони працюють. Це — частина задуму Кремля...".

Окрема історія — угорська преса (принаймні, державний її "сектор"). За час роботи над цим матеріалом кореспондент "Цензор.НЕТ" удосталь начитався матеріалів про антиугорську змову Зеленського та Урсули фон дер Ляєн, міркувань експертів про зрадницькі плани опозиційної партії "Tisza", а також антимігрантських (та антиукраїнських) інтерв’ю з різноманітними союзниками правлячої партії Fidesz – від спікера чеського парламенту Томіо Окамури (заголовок "Ми не хочемо бути втягнутими у війну в Україні!") до Мета Гудвіна з правопопулістської "Reform UK" (заг: "Британія може навчатися у таких країн, як Угорщина").

Дивовижне відчуття: читаючи усе це, немов переносишся у машині часу в Україну початку нульових — медведчуківську країну темників, жорстко цензурованої преси та програми "Проте" з Джангіровим і Корчинським.

...Але головна зірка цього щоденного шоу — це, звичайно ж, Віктор Орбан, рятівник-миротворець. Лише завдяки йому Угорщину досі не поглинула українська війна, євросоюзівська корупція та тотальне зубожіння. Передвиборчі відеокліпи містять усе, що треба знати виборцю: ось кольоровий герой нації та його прихильники, а ось, чорно-білою хронікою — неприємні Зеленський, фон дер Ляєн та конкурент Орбана Петер Мадяр.

Треба віддати угорській державній пропаганді належне: у хід іде все. Зробив український Президент необачну заяву про спілкування ЗСУ з тим, хто блокує надходження європейських грошей з України — і вже вся пропагандистська машина рятує Орбана від кілера Зеленського. А той телефонує сім’ї,  щоб попередити: небезпека загрожує і їм. Електорат Орбана дивиться — і розчулено плаче...

Однак, годі дивитися на Угорщину зі сторони; адже ми цілком можемо чогось не розуміти. Потрібна допомога спеціаліста.

"ЛЮДИ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ ОПОЗИЦІЮ, БАЧАТЬ, ЩО ОРБАН МОБІЛІЗУЄ СВОЇХ НАВКОЛО УКРАЇНИ, ЩО ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ВІД ВНУТРІШНІХ ВИКЛИКІВ"

Розібратися в ситуації нам допоможе науковий співробітник Інституту регіональних досліджень університету Eötvös Loránd, лектор департаменту соціальної та економічної географії цього ж університету Петер Балог.

- Петер, у багатьох українців склалося враження, що передвиборча кампанія Віктора Орбана і партії Fidesz майже повністю побудована на антиукраїнських промовах і звинуваченнях. Це справді так чи нам лише здається?

- Так, це правда, Україна дійсно багато фігурує у кампанії. Політика уряду містить чимало антиукраїнських складових. Але цікаво також те, яку позицію в цій ситуації має опозиція. Гарантії того, що вони переможуть, немає, але виглядає так, що зміна буде. Їхня політична лінія у цьому питанні дещо амбівалентна, але точно більш дружня до України, ніж у чинної влади.

Треба зазначити, що цей уряд взагалі робить ставку на зовнішню політику в цілому і на питанні України зокрема. Причиною тому — важкі внутрішні виклики. Цей уряд не в змозі забезпечити населенню переваги; угорська економіка упродовж 4 років перебуває у застої. І, судячи з усього, обрана така стратегія: аби відвернути увагу від внутрішніх викликів, робиться акцент на Україну.

- Зрозуміло, класика мобілізації виборця — фактор ворога. Завжди спрацьовує.

- Саме так, "завжди створюй ворога". 10 років тому це був Джордж Сорос, біженці, потім ЛГБТ. Завжди є образ ворога, навколо якого мобілізується уряд. Станом на зараз це приносило успіх, але цього разу може і не спрацювати. Тому що 4 роки тому, у попередню кампанію, яка відбувалась усього за кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, їм вдалося залишитись при владі, тому що опозиція на той час була дружньо налаштована до України, і Орбан зміг мобілізувати країну навколо страху, що Угорщину буде втягнуто у війну. Жодного реалізму в цих заявах не було, як немає і сьогодні. Але вони створили наратив страху, на який "купились" люди, передусім, похилого віку і з сільської місцевості: мовляв, "Орбан має залишитися при владі, інакше Угорщину можуть втягнути у конфлікт".

- За останні роки Орбан побудував цей міф, відповідно до якого Зеленський несе до Угорщини війну, Урсула фон дер Ляєн і Петер Мадяр йому допомагають, а Віктор Орбан і його команда стоять на сторожі миру. Але, судячи з останніх рейтингів і 14% відставання "Фідеса" від опозиційної "Тиси", багато угорців у цей міф не вірять? Чи це — занадто примітивний висновок?

- На жаль, у багатьох країнах головним питанням є економіка. Люди тут, по-перше, відчувають, що економічний стан Угорщини гіршає. Плюс до цього збільшилася корупція. - згідно з рейтингом корупції від Transparency International, Угорщина має один з найгірших показників у Євросоюзі. І ще: головна електоральна підтримка опозиційної партії "Тиса" надходить від малих та середніх підприємств, часто сільських, які бачать, що вони більше не отримують жодних замовлень, якщо не є частиною системи, розумієте? Тобто якщо вони не підтримують — прямим чи непрямим чином — уряд, тоді вони просто не можуть підтримувати свою економічну діяльність. Система настільки корумпована, практика непотизму настільки потужна, що навіть маленькі підприємці можуть залишатися на плаву тільки якщо вони або підтримують уряд, або принаймні жодним чином його не критикують. Такий стан речей людям набрид. Угорці нарешті почали розуміти, що концентрація в одних руках великого обсягу влади — це погано. Що ж, краще пізно, ніж ніколи!

Звичайно, питання України також стоїть на порядку денному, але для середньостатистичного виборця це не пріоритет № 1. Якщо вже на те пішло, люди, які підтримують опозицію, бачать, що Орбан мобілізує своїх навколо України, що відволікти увагу від внутрішніх викликів.

Окрім цього, людям не подобається властива Орбану антиєвросоюзівська риторика. Не тільки Україну називають ворогом, а й Брюсель, який уже 10 років ходить у ворогах Угорщини. Божевілля! І от якщо є щось таке, що Орбану не вдалося змінити, то це підтримка угорцями членства країни у ЄС. Вони не стали анти-ЄСівцями тільки тому, що Орбан так тисне на це питання.

- Наскільки поширена в угорському суспільстві думка про те, що "нафтопровід "Дружба" не запускається тому, що на це є прямий наказ від Президента Зеленського"? (Я взагалі-то цитую міністра транспорту Гуляша).

- Розумієте, електорат дуже поляризовано. Люди, які підтримують діючий уряд, схильні "куплятися" на орбанівські наративи. Ці люди повірять у все, що скаже Орбан. Щоправда, ця група його ядерного електорату поступово зменшується... Орбан, до речі, днями заявив, що у нас, мовляв, є зняті з супутників фото, які показують, що нафтопровід "Дружба" цілком може працювати. У відповідь опозиційні експерти з енергетики сказали, що такі речі неможливо визначити за фото з супутників. Взагалі, що стосується опозиції, важко сказати, наскільки вони схильні порушувати тему нафтопроводу "Дружба". Знаю, що десь рік тому люди, пов’язані з "Тисою", проводили опитування, щоб зрозуміти, як їхні прихильники ставляться до підтримки України і надання їй членства у Євросоюзі.

- Цікаво. І якими були результати?

- У прихильників такої підтримки була чітка більшість: 57%, якщо правильно пам’ятаю. Менше з тим, бачимо, що навіть серед електорату найбільшої опозиційної партії є розходження щодо членства України у ЄС. А от прихильники урядової партії точно будуть проти такого членства.

- Після арешту на території Угорщини інкасаторської машини українського "Ощадбанку" в Україні є побоювання, що за місяць, що залишився до виборів, українці, які живуть в Угорщині або приїжджають туди, можуть стати об’єктами провокацій. Чи не варто їм переживати за свою безпеку?

- Якщо чесно, я не чув про великі інциденти такого плану. У нас офіційно проживає близько 43 тисячі українців зі статусом біженців. Це, звичайно, набагато менше, ніж у деяких сусідніх країнах. При цьому, реальна кількість українців в Угорщині — набагато більша, адже не всі зареєструвалися для отримання статусу біженця (який в Угорщині не дає багато переваг). Я не чув про якісь великі інциденти за їх участю. Хіба що незначні випадки.

- Як відомо, Угорщина цілеспрямовано блокує трансфер до України 90 млрд  від ЄС. Якщо Віктор Орбан після виборів залишиться на посаді, чи є вірогідність того, що він зніме цей блок? Чи його утримання — це одна з головних умов його тіньових домовленостей з Москвою?

І друге питання: а якщо Орбана змінить пан Мадяр, яке рішення щодо цих грошей для України ухвалить він?Чи можемо ми бути впевнені в тому, що він зніме це вето?

- Так, це справді контроверсійна та цинічна історія. І я думаю, що вона використовується для того, щоб тиснути на Україну. Взяти хоча б кейс із захопленням українського інкасаторського транспорту з коштами у золоті та кеші. Божевільна справа! Вони використовують це для тиску, і це не мої спекуляції — речник уряду два дні тому заявив, що "ми тримаємо цю автівку і гроші до тих пір, доки Україна не відновить транзит російської енергії до Угорщини".

Дуже прикра ситуація, мені шкода за те, що відбувається. І я думаю, що те саме стосується і блокування трансферу 90 млрд євро. І це ж навіть не угорські гроші — ну, хіба крихітна частка! Це знову-таки важіль для тиску на Україну, аби та відновила транзит російської енергії. Дуже прикро.

Що стосується позиції Петера Мадяра, якщо він змінить Орбана, тут маємо великий знак питання. Хоча він точно буде більш схильний домовлятися у рамках політики Євросоюзу. До того ж, його партія — член Європейської народної партії у Брюселі. На відміну від Орбана, партію якого звідти викинули кілька років тому.

Отже, ми не можемо знати деталей, але я абсолютно переконаний у тому, що він матиме більш дружню політику щодо України. (Хоча, якщо чесно, "Тиса" не дуже декларувала те, яку політику вона проводитиме щодо України. Одна з причин цього — стратегічний вибір партії. Логіка така: Ок, оскільки Орбан намагається зовнішньою політикою відвернути увагу від невдалої внутрішньої політики і стагнуючої економіки, опозиція має робити на цьому акцент. Вони вважають — і допоки це спрацьовувало — що така стратегія додає їм більше прихильників).

До речі, їхня кандидатка на посаду міністра іноземних справ Аніта Орбан (тут маємо нещасливий випадок збігу прізвищ з чинним прем’єром) видається позитивною леді. Якщо "Тиса" переможе, її пріоритетом буде покращення відносин з ЄС, відновлення відносин з Польщею.

Окрім цього, Аніта Орбан надає пріоритет відносинам в рамках Вишеградської четвірки, де Польща — найбільш важливий союзник. Зараз відносини з Польщею на низькому рівні, але у випадку здобуття "Тисою" влади це можна буде швидко змінити. Вона вже сказала, що її перший візит буде у Варшаву.

Зустріч лідерів угорської опозиції з Дональдом Туском. Петер Мадяр презентує Аніту: "Її прізвище, вибачте, Орбан". - "А мене звати Дональд!".

- Побажаємо "Тисі" та правильній пані Орбан успіху. А тепер — до наших улюбленців, російських політтехнологів. Я чув від українських політиків, що вони не тільки з’явилися в Угорщині, а й не приховують, що допомагають Віктору Орбану і його партії. Ви щось чули про це?

- Так, я бачив цю інформацію і намагаюся відстежувати цю тему. Наприклад, днями Telex – одне з головних опозиційних медіа — опублікував статтю, де навели майже 1200 сайтів, які є надзвичайно підозрілими. І справді, ці російські псевдодипломати з’явилися в Угорщині. Хоча вони можуть впливати на вибори навіть з Москви, то чому обов’язково їхати сюди? Але, мабуть, якщо вони на місці, це для них більш ефективно. Отже, вони тут мають необхідні сайти і особливо ботів. Вони постять негативні та просто емоційні коменти.

Інший спосіб впливу — відео, зроблені за допомогою штучного інтелекту. Як тільки "Тиса" випускає якесь відео, з’являється інше відео, яке намагається висміяти першоджерело. Знаєте, ми ж всі, за великим рахунком, живемо всередині своїх бульбашок. Якщо ви спеціально не стежите за цими групами, у вас буде менше шансів побачити ці відео. Але у певних бульбашках цей діпфейковий матеріал спливає. І якщо ви десь лайкнули цю бульбашку, воно може вилізти і у вас. Коли таке трапляється зі мною, я його блокую, а загалом — намагаюся оминати.

- Останнє запитання. Як відомо, Президент Зеленський останнім часом має звичку дошкульно висловлюватися про Віктора Орбана. Хотілося б почути вашу думку — чи цим він не підіграє (звичайно ненавмисно) Орбану у його істеричній антиукраїнській передвиборчій грі? Як спеціаліст, скажіть, чи це правильна реакція на поведінку Орбана?

- Це гарне і важливе питання, дякую вам за нього. Якщо чесно, такі висловлювання видаються дещо контрпродуктивними. Спочатку було це висловлювання про Орбана і його великий живіт. З одного боку, це помітно, що Орбан відростив собі великий живіт, і я розумію Зеленського, але...

- ...але нехай про це кажуть угорці, а не президент України.

- Так. І такі висловлювання легко використовувати: дивіться, Зеленський сказав щось образливе про нашого прем’єра! Я інколи дивлюся державні медіа — в основному для того, щоб довідатись, як працює машина пропаганди. І так, вони повідомляють: Зеленський зробив такий коментар про фізичну форму прем’єра — ну і так далі.

Але головним було не це висловлювання, а погроза, яку Зеленський зробив днями, коли сказав, що Україна знає, де і куди пересувається Орбан, де він їсть, живе, і ми можемо передати його адресу у ЗСУ...

Я дуже симпатизую українцям і розумію їхні почуття і почуття самого Зеленського, якому доводиться мати справу з цинізмом Орбана. Але в контексті передвиборчої кампанії, що триває, повторю: це може бути дещо контрпродуктивно.

90 МЛРД ЄВРОГРОШЕЙ, ПОШКОДЖЕНИЙ НАФТОПРОВІД, ІНКАСАТОРСЬКЕ АВТО І БАГАТО ЖОВЧІ — ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКИХ ВІДНОСИН ПРЯМО ЗАРАЗ

Повернімося до України, адже нас цікавить не лише те, хто стане черговим прем’єр-міністром Угорщини, а й низка надважливих питань, які вимагають рішення і які режим Віктора Орбана тримає у підвішеному стані.

По-перше, це — 90 млрд грошей ЄС, трансфер яких Україні Угорщина успішно блокує. Тут начебто є позитивні зрушення: ЄС знайшов спосіб надати Україні кошти в обхід Орбана та його словацького союзника Фіцо. Йдеться про двосторонні позики на суму близько 30 мільярдів євро, що не потребують схвалення ЄС.

"Це дійсно так, — пояснює "Цензору" цю напівновину голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Судячи з усього, знайдено спосіб (через двосторонні угоди), як частково розблокувати і надати Україні доступ до перших траншів коштів, не ведучи перемовин з прем’єр-міністром Орбаном. І не додаючи йому додаткових майданчиків для шантажу України і вільного світу загалом".

"Ці гроші ми у будь-якому випадку не втратимо, бо ЄС їх виділяє, — каже нашому виданню український дипломат. — Треба просто знайти спосіб їх отримати. Дайте таку задачу трьом юристам — і вони вам знайдуть 10 варіантів вирішення проблеми".

Зберігаючи обережний оптимізм, переходимо до історії з інкасаторською машиною. Тут все більш-менш ясно: режиму Орбана властивий такий тиск з елементами інформаційного гоп-стопу. Питання в іншому: чи віддадуть Україні захоплені гроші та автівку? І якщо віддадуть, то коли?

Ситуацію для нашого видання прокоментував ексдипломат, обізнаний у питаннях українсько-угорських відносин: "Треба почекати 2 місяці, після цього вони нам ці гроші повернуть "без шуму і пилі". Пам’ятаєте "шпіонську історію" рік тому? Ми взяли двох їхніх біля Ужгорода. Наступного дня взяли нашого колишнього працівника, просто ресторатора, посеред вулиці, в штанцях. Плюс іншу людину, яка до цієї ситуації не мала жодного стосунку. Це тільки щоб показати, що "ми теж можемо". І якщо по одному було слідство, то другого виставили через 24 години. Але шпигунів не виставляють за 24 години! Їх притримують, намагаючись витягнути з них інформацію і оголосити йому довічне ув’язнення за заподіяння шкоди. А що тут? І давно вже всі про них забули".

"Суть цього скандалу, — продовжує співрозмовник "Цензор.НЕТ", — ось у чому: хайп має бути сьогодні. Завтра те, що ми зробили, не має ніякого значення. Як у тому анекдоті: "Ах у вас немає доньки? Тепер підіть і докажіть". Просто, але працює на 100 %. Це розраховано на всі верстви населення. У них же немає незалежної преси, суцільний "єдиний марафон". Те, що каже ящик, тому вони і вірять. А CNN вони не дивляться".

Якщо слухати угорську владу (і вірити в те, що вона не блефує), питання повернення грошей та інкасаторського транспорту в Будапешті напряму пов’язують з відновленням роботи нафтопроводу "Дружба". Орбан & Co. запевняють: Зеленський водить їх за ніс, "Дружба" не пошкоджена, про це навіть знімки з космосу свідчать. Орбан навіть поскаржився до Єврокомісії — і це при тому, що Євросоюз, за орбанівською ж методичкою — ворог Угорщини номер 2! До тиску приєднався і Фіцо: мовляв, Україна не пустила посла ЄС на пошкоджений нафтопровід "Дружба", тому я їй не вірю.

Судячи зі всього, Зеленського не обходить, що про нього думає Орбан і чи вірить йому Фіцо. Щоправда, зворотні реакції президента України виходять аж занадто нервовими (і тут цікаво — це просто небажання стримуватись чи чиясь порада?). І якщо репліку про те, що Орбан і Фіцо не висловили жодної вдячності Україні за відновлення "Дружби", лише заяви, що ми їм винні — ще можна вважати алюзією на річної давнини легендарну сварку в Овальному Кабінеті Білого Дому, то фраза про адресу Орбана для ЗСУ — це прокол, причому серйозний.

"Подобається таке хіба що внутрішній аудиторії тут, в Україні — як демонстрування дотепності — вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Але якщо ми будемо це робити, то ми просто будемо підживлювати і давати додаткові паси для використання в угорському внутрішньому політичному просторі. Так, всім українцям боляче, обурливо від того, що зараз ллється на Україну в рамках передвиборчої кампанії з боку влади Угорщини. Але ми точно не маємо підливати олії в вогонь. Я переконана, що багатьом нашим європейським колегам так само хочеться висловитись — і різкості, чіткості у висловлюваннях може в них є і більше, аніж у президента нашої країни. Але вони цього не роблять, не даючи поживи для цієї кампанії".

Про ситуацію навколо "Дружби" народна депутатка висловлюється стримано:

"Я сподіваюся, що український уряд має незаперечні докази того, що було пошкоджено нашу спроможність передавати нафту цим нафтогоном. І, можливо, Україна мала б зараз працювати з європейськими партнерами, надаючи максимальну інформацію стосовного того, що вона робить для цього ремонту... Хоча я давно виступаю (і наша партія зареєструвала відповідну ініціативу) за те, щоб цей нафтопровід був перекритий. Влада цього не підтримала. Тому є всі підстави вважати, що так і є. Що нафтогон був пошкоджений".

Окрема тривога — чи ближче до виборів команда Орбана не вирішить перейти від звинувачень до конкретних провокацій? Джерела "Цензор.НЕТ" в Угорщині запевнили нас у тому, що ці побоювання не виправдані: мовляв, такі дії — зовсім не про угорське суспільство. І навіть історія з інкасаторською машиною — це конфлікт по лінії "держава проти держави", а простих українців Орбан не чіпатиме...

Українські ж співрозмовники видання менш оптимістичні. Не раз і не два довелося почути фразу "Трапитися може все, що завгодно".

"Я дуже сподіваюсь, що до ситуації, де українці опиняться в небезпеці, не дійде — каже перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Вадим Галайчук. Але з тими рішеннями, що приймаються, всяке може бути. Ми неодноразово вже були свідками, як в історії різних країн отакі настрої підігрівались, розкручувались і закріплювались в суспільній свідомості. А потім — мали дуже сумні наслідки. Виділялась якась національна чи расова група...".

"Правильна політика з нашого боку — продовжує Галайчук — це попереджати громадян бути обережними. Абсолютно не можна виключати будь-чого. Ми знаємо, як працює Кремль і особливо команда Кирієнка, з якою ми, якщо говорити про виборчі процеси, знайомі по їх роботі в Молдові та інших країнах.

Не варто робити нічого такого, що сприймалося б як спроба України втручатися в угорські вибори. І це, звичайно, обмежує нас у тому, що ми можемо говорити і коли".

У тому ж дусі, але більш афористично, висловився про те, як українській владі поводити себе у той місяць, що залишився до виборів в Угорщині, обізнаний ексдипломат:

- Як поводитися? Ніяк не поводитися, сидіти мовчки, і не треба діяти "око за око".

У те, що вийде сидіти мовчки, віриться мало. Про що казати, якщо в останньому коментарі МЗС щодо дій Угорщини типова лексика - "ганебні", "нікчемності", "троянський кінь".

Проблема в тому, що місяць за нинішніх обставин — це багато, партія Орбана сильно відстає від конкурентів — і, схоже, готова вдатись до екстрених кроків. На нас очікує гаряча угорська весна.

"Все це, швидше за все, не завершиться 12 квітня, а буде другий тур — меланхолійно підсумовує Іванна Климпуш-Цинцадзе". — Це ми теж маємо розуміти — що цей чардаш гратиме принаймні до кінця квітня. А після цього ми можемо визначитися, як знову будувати ці взаємини".

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"