УКР
7122 відвідувача онлайн
Історичні конфлікти між Україною та Польщею залишаються на порядку денному. Дії, спрямовані на засудження ОУН-УПА, викликали заперечення у представників української історичної спільноти. Польща просить змінити шкільні підручники, що відображають Волинську трагедію. Одночасно, в межах Люблінського трикутника стартуватиме Форум істориків за участі України, Литви та Польщі, спрямований на досягнення взаєморозуміння. Історичні питання залишаються важливою частиною двосторонніх відносин обох країн, вимагаючи делікатного підходу та активного діалогу для врегулювання.
Чому українські історики заперечують законопроєкт Навроцького?
Українські історики виступили проти законопроєкту Навроцького, оскільки він прагне прирівняти діяльність ОУН-УПА до нацизму. Це викликало занепокоєння через можливі перегляди історичних фактів, що можуть порушити історичну справедливість. Історики вважають, що такі дії можуть розпалити напругу між націями, тим самим ускладнюючи процес врегулювання давніх конфліктів.
Які кроки робить Польща для поліпшення історичних відносин?
Польща закликає до перегляду українських шкільних підручників для коригування опису Волинської трагедії, вважаючи це важливим кроком на шляху до поліпшення двосторонніх відносин. Крім того, вона підтримує початок роботи Форуму істориків, що спрямований на пошук порозуміння у цих чуттєвих питаннях. Ці ініціативи є частиною ширшої стратегії польсько-українського діалогу.
Яка роль Форуму істориків у врегулюванні українсько-польських дискусій?
Форум істориків, створений Україною, Литвою та Польщею, служить платформою для обговорення складних історичних питань. Його мета - сприяти науковому діалогу та пошуку компромісів у питаннях, що викликають політичну напругу. Це ключовий інструмент для зміцнення взаєморозуміння та подолання історичних розбіжностей між країнами.
Які історичні теми є найбільш чутливими у відносинах України та Польщі?
Одними з найчутливіших тем у відносинах України та Польщі залишаються події Другої світової війни, зокрема, Волинська трагедія та роль ОУН-УПА. Такі питання часто спричиняють політичну напругу, оскільки кожна сторона має свій історичний погляд. Для їх врегулювання потрібен делікатний підхід та взаємоповага до пам'яті постраждалих.
Чому важливе взаєморозуміння в історичних питаннях між Україною та Польщею?
Взаєморозуміння в історичних питаннях важливе для уникнення політичних конфліктів і підтримання добросусідських відносин. Історія впливає на суспільну думку та міждержавні стосунки, тому залагодження минулих конфліктів сприятиме стабільності та співпраці у різних сферах, включаючи освіту, культуру та безпеку.
Як зміна шкільних підручників може вплинути на українсько-польські відносини?
Зміни у шкільних підручниках можуть суттєво вплинути на формування молодіжної свідомості щодо історичних подій. Коректне відображення історії у підручниках може сприяти зниженню напруги та усвідомленню спільної історичної спадщини, що важливо для довгострокового добросусідства та взаєморозуміння між Україною та Польщею.
Резонанс історія
22 січня 2015 року. Бій у Красному Партизані У пам’ять про своїх загиблих бойових побратимів, звертаюся до питання історії початкового етапу російсько-української війни, яка триває. Пропоную найбільш детальний з усіх наявних на сьогодні опис того бою. Для історії. 24 787 21 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
Фальсифікація історії війни: чому повісився герой, який першим встановив прапор над Рейхстагом? Забуття героїв і втрата пам'яті - це найстрашніше, що може статися з народом під час війни, і для України цей трагічний радянський досвід вкрай важливий. Деморалізація армії і суспільства починається з фальсифікації пам'яті про героїв і поваги до реальних подвигів. 99 331 133 Політика України
Ціна Прапора над Рейхстагом: трагічні долі прапороносців Перемоги Операція з установлення Прапора Перемоги над Рейхстагом 2 травня 1945 року є символом війни для СРСР і одним з головних міфів радянської пропаганди. Прапор Перемоги став також і символом трагедії сотень загиблих у спробах чимшвидше поставити прапор. І трагічна доля більшості прапороносців після війни також багато що говорить про радянський лад. Про це варто згадати 9 травня. 95 859 82 Суспільство
Який день має стати Днем пам'яті Героїв, які загинули у Війні за незалежність? Сьогодні мав відбутися організований урядом круглий стіл щодо питання визначення дати вшанування пам'яті воїнів, які віддали життя у Війні за незалежність України. Але круглий стіл скасували, оскільки цю дату вирішив самостійно визначити президент своїм указом. 54 245 52 Суспільство
"Наші воїни можуть бути ситими і добре спорядженими, але без ідеології це досі радянська армія", - історик Василь Павлов про ребрендинг ЗСУ Двозуб Святослава і вовкулака для ССО, лицарська рукавичка для танкових військ, едельвейси і карпатські бартки для гірської піхоти – нова символіка та однострій Збройних Сил України вже офіційно затверджені. Зміна найменувань військових частин триває, так само як і відмова від радянських військових свят. Кампанія з ребрендингу армії найбільших масштабів набирає саме цього року. 32 333 15 Суспільство
"Максим" - все, що вам треба знати про кулемет ЗСУ, розроблений 135 років тому Станковий кулемет... Для когось це просто слова, а для справжнього майстра кулеметних справ - це інструмент, який грає музику, смертельну музику, без якої не обходиться жодне поле битви. "Цензор.НЕТ" пропонує до Вашої уваги уривок із майбутньої книжки "Жива музика: записки кулеметника російсько-української війни", яка буде видана у рамках проекту "Бібліотека Юрія Бутусова: із серії "Моя війна". 86 188 83 Раніше у тренді: Бібліотека "Моя війна"
Перші обстріли і перше захоплення міста: Як населення Києва сприймало прихід більшовиків у 1918 році "Великий був рік і страшний рік по Різдві Христовому 1918 ", – писав Михайло Булгаков. Київські події, про які він оповідає, відбувалися наприкінці року. Проте початок 1918-го був не менш буремним: тоді за короткий проміжок часу в Києві тричі змінилася влада, точилися бої, місто зазнало артилерійських обстрілів і масових розстрілів. 23 447 20 Суспільство
Основу "січневого повстання" проти Центральної Ради 1918-го становили кримінальні елементи, - історик Ярослав Тинченко Сто років тому, 29 січня 1918 року (за старим стилем – 16 січня) у Києві почалося так зване січневе повстання робітників проти української влади. Цього ж дня відбувся легендарний бій під Крутами, коли добровольці стали на захист української держави і на кілька днів затримали ворога від наступу на столицю. 21 038 17 Суспільство
"Вимога Муравйова звучала так: "Прігатовіться к встречє пабєданоснай краснай армії, прігатовіть абєд". Я відповів, що до зустрічі все готове", - командир українського загону у бою під Крутами 29 січня 1918 року підполковник УНР Аверкій Гончаренко Що сталося в бою під Крутами 100 років тому, коли вбитими, пораненими чи зниклими без вісти стали понад 280 осіб з частин УНР, ми знаємо зі спогадів командира українського загону підполковника Аверкія Гончаренка, який відіграв ключову роль у тому, що цей бій взагалі відбувся, адже всі інші частини на цьому напрямку взагалі розсипалися або перейшли на бік ворога. 62 066 53 Політика України
Підсумки війни: що змінилося через 111 років у кадровій роботі Після російсько-японської війни 1904-1905 рр., яка завершилася поразкою Російської імперії, командувач Російської імператорської армії Олексій Куропаткін написав книгу "Підсумки війни", де детально аналізував усі фактори та причини невдач, а у фіналі зробив загальні висновки про те, що спричинило поразку царської армії. 22 753 80 Суспільство
Таємниці вбивства Бандери: отруйна зброя, подвійна зрада і розкаяння Сташинського Вбивство лідера ОУН (б) Степана Бандери у Мюнхені 1959-го тривалий час вважалося широким загалом красномовним символом "руки Москви" та підступності КДБ. Тим часом історики малюють значно масштабнішу картину. Нова книга директора Українського наукового інституту у Гарварді Сергія Плохія "Убивство у Мюнхені. По червоному сліду" показує грандіозний зріз суспільства часів холодної війни. Сьогодні, до річниці народження Бандери, ми публікуємо розмову про останній твір Плохія. 43 459 93 Суспільство
"Прорив у безсмертя": книга про повстання в таборі смерті Собібор 28 листопада в Музеї історії Києва відбулася презентація книги "Прорив у безсмертя" (видавництво "Дух і літера"), присвяченої знаменитому епізоду Другої світової війни - повстанню в таборі смерті Собібор. 21 064 48
"Українці долають травму Голодомору, але повільно", - психотерапевти Вікторія Горбунова та Віталій Климчук До Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років Цензор.НЕТ поспілкувався з подружжям докторів психологічних наук, Вікторією Горбуновою (Інститут психічного здоров’я УКУ) та Віталієм Климчуком (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України). Влітку вони оприлюднили перші результати психологічного дослідження "Голодомор 33: Розбити тишу", в якому дослідили психологічні наслідки трагедії Голодомору 1932-33 років. 14 845 35 Суспільство
500 років Реформації: несподіваний шлях та вплив на Україну Святкування півтисячолітнього ювілею від початку Реформації в нашій країні супроводжувалося низкою заходів відповідно до президентського Указу "Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації". Однак я впевнена, що для багатьох українців воно лишилося непоміченим або викликало нерозуміння через необізнаність і стереотипи. 22 329 43 Суспільство
У протистоянні за спадщину Русі українська політична еліта перебуває у позиції відповідачів, - історик Ярослав Затилюк Під час феєричної суперечки піврічної давнини між президентами Путіним та Порошенком про етнічну належність Анни Ярославни українців потішили слова французького глави держави Емманюеля Макрона. Однак, вочевидь, більшість не помітила, як саме висловився Макрон. 76 485 201
Співробітники НКВС будували бізнес на репресованих. Штатних катів поважали, - історик Олег Бажан Наприкінці травня – на початку червня в Україні традиційно вшановують пам'ять жертв політичних репресій у часи радянського тоталітаризму. Репресії в СРСР проводилися протягом усього періоду його існування. Однак Великий терор 1937-38 років став піковим і найбільш помітним, оскільки торкнувся представників різних соціальних груп, цілих етносів та етнічних груп. 28 702 10 Суспільство
Якби позиція керівництва УРСР була одностайною, недобудовану ЧАЕС могли не ввести в експлуатацію. Опубліковані унікальні документи з ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи До річниці аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС вийшла збірка документів про роботу Оперативної групи ЦК Компартії України з ліквідації наслідків катастрофи, які раніше не публікувалися. Як запевняють упорядники книги, джерела свідчать про те, що партійне керівництво республіки усвідомлювало небезпеку катастрофи, так само як те, що більшість заходів вони вживали із запізненням. 43 217 94
У Національному пантеоні мають бути бандерівці, мельниківці, Скоропадський, Петлюра, творці української армії, - співробітник Інституту нацпам'яті Павло Подобєд Відлунали фанфари навпіл із розпачем після перепоховання Олександра Олеся у Києві, прозвучали гучні заяви про створення Національного пантеону та Алеї почесних поховань. Начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Інституту національної пам'яті Павло Подобєд переконує, що робота триває ще з 2015 року, а результатів наразі непомітно, бо концепцію догляду за похованнями українців за кордоном доводиться створювати з нуля. 13 323 16 Суспільство
"Зараз ми у набагато кращому становищі, ніж Центральна Рада чи УНР у 1917 році", - історик Владислав Верстюк Три роки тому на самому початку російської агресії проти України серед експертів різного штибу було модним вбачати аналогії з подіями 1917 року. Порівнювали Революцію Гідності та революційні події 1917 року. Хтось поринув в історичну романтику, пам'ятаючи про проголошення Української Народної Республіки. Інші вжахнулися, читаючи про криваві розправи більшовиків і розгул криміналітету. 34 286 28 Суспільство
"Просила невістку відрізати їй лодижку, щоб дітей нагодувати": українці діляться сімейними історіями про Голодомор Історики й етнографи вважають Голодомор 1932-1933 років страшнішим злочином, ніж просто вбивство, оскільки він був спрямований на винищення не лише фізичне, а й духовне. Фахівці в один голос стверджують: страх смерті від голоду глибоко засів у генах українців, спричинивши духовну й культурну деградацію. Замовчування травматичних спогадів - один із симптомів отриманої травми. 19 875 0 Раніше у тренді: Голодомор. День пам’яті
"Ті, які вижили і пронесли цю травму через усе своє життя, - це, можливо, навіть жахливіші жертви", - історик Геннадій Єфіменко про Голодомор Для Голодомору 1932-33 років вже не є актуальною сумна істина про те, що важливі події згадують лише в їхні річниці. Ще за кілька місяців до традиційної дати вшанування жертв Голодомору почалися дискусії істориків. Знову почали поширювати думку про 7 млн загиблих. 33 699 1 Раніше у тренді: Голодомор. День пам’яті
"Розстріли у Бабиному Яру – це не лише історія Голокосту", - історик Віталій Нахманович Цьогорічні вшанування жертв Бабиного Яру були як ніколи пишні. Справа не лише у напівкруглій даті, але й у повороті державної політики пам'яті. В Україні нарешті обговорюється питання створення гідного меморіалу всім загиблим на цьому місці. І все ж з-поміж маси щемливих заходів й нових шокуючих фактів найбільший резонанс викликали слова президента Ізраїлю, які він виголосив з трибуни Верховної Ради 27 вересня. Коротка згадка про участь українців, зокрема діячів ОУН, у Голокості досі є топ-новиною українських мереж. То чим є Бабин Яр для нас і чим має стати? 32 983 0 Суспільство
Нова програма історії України для шкіл: історія жертовних героїв чи талановитих переможців? Як на формування майбутніх громадян України вплине героїзація ОУН та УПА у підручниках історії? Які проблеми виникають, коли кримськотатарські діти читають у підручниках, що єдине, що принесли їхні предки українцям - неволю й насилля? З якими історичними знаннями зі стін школи має вийти 16-річний підліток, а попросту – якою має бути програма викладання історії в школах? 61 299 0 Суспільство
"Всі єпископи в СРСР були змушені співпрацювати з КДБ", - історик Церкви Наталя Шліхта Чи правда, що всі священики в Радянському Союзі були під ковпаком КДБ? Як на посади православних архієреїв потрапляли відверті дисиденти? На що були здатні українські селяни, щоб посвятити паску на Великдень в часи "брежнєвського застою? І як прорахунки радянських чиновників привели до того, що сьогодні маємо три великі православні конфесії в Україні? Завідувач кафедри історії "Києво-Могилянської академії", доктор філософії в галузі історії, доцент Наталя Шліхта стверджує, що для розуміння нинішньої ситуації у християнських церквах України необхідно врахувати їхній розвиток у радянський час. В інтерв'ю Цензор.НЕТ вона розповіла, як Церкві вдалося вижити під пресом тоталітарного антирелігійного режиму. 33 875 1 Суспільство
Російський історик і політолог Валерій Соловей: "Мета кримського скандалу - критично послабити позиції України. Звинуватити її у терористичних методах. А не повірять - сказати, що Порошенко нічого не контролює" Дивлячись на шпигунський скандал, який розгорнувся в окупованому Криму, українці, до всього вже, здавалося б, звичні, відчувають проте острах: це взагалі що таке? До чого веде справу Путін - до чергового витка агресії проти України? Або це не зовсім зрозумілий крок в рамках не цілком зрозумілої нам комбінації в рамках зовнішньополітичної боротьби за вплив? 57 851 0 Раніше у тренді: Провокація Путіна в Криму
Волинь-1943. Польський погляд: Волинська різанина - приклад того, що український рух, крім героїчних сторінок, мав і криваві Цензор.НЕТ продовжує серію публікацій до річниці Волинської трагедії 1943 року. Сьогодні пропонуємо погляд польського історика Лукаша Адамського - керівника наукових проектів Центру польсько-російського діалогу й порозуміння, який досліджує історичну й сучасну Росію. Також він активно вивчає польсько-українські відносини. 45 659 242 Суспільство
Політичні терористи або національні герої Чому Бандера, Пілсудський і Бегін стали політичними терористами, а зараз в Україні, Польщі та Ізраїлі їх вважають національними героями? 70 138 358 Суспільство
Волинська трагедія-1943. Український погляд: етнічна чистка чи польсько-українська війна? Тема Волинської трагедії 1943 року час від часу спалахує, породжуючи напругу у стосунках України та Польщі. У 2013-му польський сейм прийняв постанову про визнання вбивства поляків загонами УПА у 1943 році "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Сьогодні у парламенті Польщі зареєстровано вже три законопроекти щодо подій на Волині та Східній Галичині. У тому числі, з вимогою визнати дії УПА геноцидом. Польська сторона очікує від України офіційного визнання не лише героїчних сторінок діяльності ОУН та УПА, але й засудження їхніх злочинів. Українська офіційна позиція – злочини українців та поляків на Західній Україні були взаємними. Тим часом російська пропаганда знову прагне використати цей конфлікт між Україною та її ключовим адвокатом на Заході. 84 986 131 Суспільство
"Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев Травневі річниці пам'ятних дат Другої світової давно позаду, але виплески російської пропаганди з черговими звинуваченнями на адресу ОУН і УПА у фашизмі розбурхують інтернет, і не лише українські мережі. З іншого боку, на черговому засіданні Комісія КМДА з питань найменувань підтримала пропозицію перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери – на честь провідника ОУН як одного з найбільших українських героїв. 57 083 89 Суспільство
Косари 1 4722
