Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, відома як Держетнополітики, продовжує відігравати ключову роль у взаємовідносинах між релігійними організаціями та державою. Серед актуальних новин — вказівка УПЦ МП на розрив з РПЦ, що підкреслює роль Держетнополітики у забезпеченні релігійної незалежності України перед агресією Московського патріархату. Важливим є й проведення експертизи для визначення канонічних зв'язків УПЦ з РПЦ, а також роль суду у вирішенні майбутнього релігійних організацій, які ігнорують приписи. Крім того, завдяки ініціативам влади, Держетнополітики перебуватиме серед центральних органів виконавчої влади під керівництвом КМУ.
Які заходи вживає Держетнополітики щодо УПЦ МП?
Держетнополітики винесла припис про розрив стосунків УПЦ МП з РПЦ, щоб усунути порушення законодавства. Це пов'язано з намаганнями забезпечити релігійну незалежність країни.
Чи можна припинити діяльність релігійної організації без суду?
Ні, питання щодо припинення діяльності релігійної організації, яка відмовляється виконувати приписи Держетнополітики, може бути вирішене виключно судовим рішенням.
Чи вимагає держава змін від УПЦ МП щодо літургії чи мови?
Держава не вимагає від УПЦ МП змінювати літургійні звичаї, мову чи календар. Єдиною вимогою є розрив зв’язків з РПЦ для зміцнення релігійної автономії України.
Чи підтримує Держетнополітики втручання Москви в релігійні справи України?
Ні, Московський патріархат вважається безпосереднім учасником агресії проти України, і Держетнополітики активно працює над обмеженням його впливу на релігійні справи країни.
Чи можуть священники УПЦ МП стати військовими капеланами?
Ні, священники УПЦ МП не допускаються до служби у якості військових капеланів згідно з рішеннями та заходами, ухваленими Держетнополітики.