Державна служба України з етнополітики та свободи совісті продовжує активно діяти щодо позитивних змін у релігійній сфері. Нещодавно вона подала запит на ліквідацію Української православної церкви Московського патріархату, визнавши її афілійованою з Російською православною церквою. У разі неусунення цієї афілійованості, УПЦ МП зіштовхнеться із судовими викликами. Водночас майже 2,3 тисячі священнослужителів отримали бронювання від мобілізації. Держетнополітики також заявила, що усунення зв’язків УПЦ МП з РПЦ не вимагає зміни літургійних традицій. Це відображає прагнення держави забезпечити свободу віросповідання.
Яка роль Держетнополітики у врегулюванні діяльності УПЦ МП?
Держетнополітики є відповідальною за регулювання релігійних питань і намагається врегулювати ситуацію з УПЦ МП, зокрема через судові позови, визнаючи її афілійованою з РПЦ. Цей орган висуває приписи для усунення статутних зв'язків із РПЦ.
Чи можуть священнослужителі УПЦ МП бути мобілізовані?
Близько 2,3 тисячі священнослужителів УПЦ МП, які є керівниками релігійних організацій, отримали бронювання від мобілізації, що означає надання їм відстрочки від військової служби.
Чи повинна УПЦ МП змінити свої релігійні традиції?
Держетнополітики наголошує, що УПЦ МП не вимагають змінювати літургійні звичаї, мову чи календар. Головна вимога полягає в розірванні зв’язків з Російською православною церквою для забезпечення незалежності.
Які засоби впливу має Держетнополітики на релігійні організації?
Держетнополітики реалізує свої повноваження через видання приписів, судові позови та визнання афілійованості релігійних організацій із небажаними структурами. Також вона проводить релігієзнавчі експертизи для з’ясування документальних зв’язків.
Які законодавчі ініціативи підтримує Держетнополітики?
Держетнополітики підтримує законопроєкти, спрямовані на створення умов для незалежності національних релігійних організацій від іноземних впливів, зокрема розрив зв’язків із Російським патріархатом для УПЦ МП.
