Дочірній компанії російського "Газпрому" не дали стати стороною обвинувачення у справі Кузнєцова
Німецький суд відмовив операторам Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG у допуску до справи про підрив газопроводів як додаткових обвинувачів, зазначивши, що їхні економічні вимоги мають розглядатися в цивільному, а не кримінальному провадженні.
Про це повідомила Юридична компанія "Катеринчук, Моор і партнери", передає Цензор.НЕТ.
Що відомо?
"Компаніям Nord Stream відмовлено в допуску як додаткових обвинувачів у справі про підрив газопроводів. Ухвалами від 30 вересня 2026 року 3-я кримінальна палата Вищого земельного суду Гамбурга не допустила компанії-операторки газопроводів Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG (заявниці) до участі як додаткових обвинувачів (Nebenkläger) у провадженні 3 St 2/26 ("Справа щодо підриву газопроводів Nord Stream")", - йдеться в повідомленні.
Згідно з рішенням суду, особа, яка постраждала внаслідок злочину, може приєднатися до публічного обвинувачення, якщо це необхідно з особливих причин (зокрема через тяжкі наслідки). Але у випадку Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG таких причин немає.
Також не підтверджено "екзистенційну шкоду".
"Витрати на ремонт є лише часткою від загальної вартості, що не дає підстав вважати це "повною економічною втратою".
Подальші економічні наслідки для компаній спричинені не підривом, а реакцією политичного керівництва на російське військове вторгнення в Україну, тому вони не беруться до уваги", - зазначили там.
Також економічний інтерес Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG у відшкодуванні збитків має вирішуватися в рамках цивільного судочинства, а не кримінальної справи.
"Кримінальний суд — не майданчик для репараційних вимог РФ.
Палата окремо підкреслила: завданням кримінального процесу НЕ Є з’ясування обставин для можливих репараційних вимог Російської Федерації до України або пошук інших осіб, до яких заявниці могли б висунути цивільні позови.
Заявниці Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG зберігають право повторно подати клопотання лише у випадку, якщо під час основного судового розгляду сторона захисту спробує висунути звинувачення проти них", - підсумували захисники.
Підрив "Північних потоків"
- 26 вересня 2022 року на трубопроводах "Північний потік - 1" та "Північний потік - 2", які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу.
- Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію.
- На початку лютого 2024 року Швеція закрила розслідування підриву "Північного потоку" через відсутність юрисдикції.
- Згодом Німеччина видала ордери на арешт усіх підозрюваних в диверсіях на газопроводах "Північний потік" у 2022 році. Усі вони - громадяни України.
- Апеляційний суд Болоньї ухвалив рішення про екстрадицію до Німеччини українця Сергія Кузнєцова.
- 1 жовтня Варшавський окружний суд ухвалив рішення помістити під варту на сім днів українця Володимира Ж., якого німецьке правосуддя підозрює у причетності до підриву газопроводів "Північний потік" у 2022 році.
- 6 жовтня Варшавський воєводський суд продовжив на 40 діб арешт українця Володимира Ж.
- Апеляційний суд у Болоньї підтвердив рішення про екстрадицію до Німеччини громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів "Північний потік" у 2022 році.
- Пізніше Конституційний Суд Італії дозволив екстрадицію до Німеччини громадянина України Сергія Кузнєцова.
- 27 листопада Італія екстрадувала українця Сергія Кузнєцова до Німеччини.
- 28 листопада Кузнєцова було взято під варту в Німеччині.
- За даними ЗМІ, Кузнєцов служив у ССО.
- 1 липня 2026 року генеральний прокурор Німеччини вперше висунув офіційне звинувачення проти громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів "Північний потік – 1" і "Північний потік – 2" 26 вересня 2022 року.
