Історичні питання між Україною та іншими країнами стають дедалі актуальнішими з розвитком євроінтеграційних процесів. Угорщина, Польща та інші держави активно обговорюють з Україною проблеми історичної спадщини. Одним з прикладів є нещодавня ініціатива Угорщини щодо розсекречення архівів комуністичних спецслужб. Тим часом в Україні створюють нові цифрові маршрути пам'яті для збереження історії регіонів, таких як Донеччина та Луганщина. Дедалі більша увага до історичних суперечок, як показали зустрічі українських і польських лідерів. Подібні дискусії є важливим кроком до примирення й майбутніх спільних проєктів на міжнародній арені.
Які історичні ініціативи нещодавно оголосила Угорщина?
Угорщина планує розсекретити архіви спецслужб часів комуністичного режиму. Це ініціатива була оголошена в межах прагнення до відкритості та історичної правди. Розсекречення таких документів може пролити світло на дії спецслужб під час комуністичного правління, що є актуальним в умовах збереження історичної пам’яті та умовою для справедливості в майбутньому.
Які зусилля робить Україна для збереження історичної пам'яті?
В Україні розробляються цифрові маршрути пам'яті, що охоплюють регіони Донеччини та Луганщини, збираючи історії, архівні матеріали та культурну спадщину. Також реалізуються проєкти, спрямовані на видання історичних книжок, як наприклад, історії кримських татар, що видаються українською мовою. Це допомагає підтримувати національну пам’ять і підвищує інтерес до історії серед населення.
Чим викликані історичні суперечки між Україною та Польщею?
Історичні суперечки, такі як оцінка Волинської трагедії та героїзація УПА, викликають напруженість в польсько-українських відносинах. Польські представники неодноразово висловлювали занепокоєння цими питаннями, вбачаючи у них перешкоди для зближення країн у контексті євроінтеграційних процесів. Проте, обидві країни прагнуть взаєморозуміння та побудови спільного майбутнього.
Чи узгоджують Україна та Польща спільні історичні заходи?
Україна та Польща працюють над створенням спільної робочої групи для врегулювання історичних питань. Ініціативи включають обговорення історичної правди та пам’яті, що має зміцнити відносини та уникнути повторення минулих конфліктів. Обидві сторони демонструють готовність до діалогу, що може сприяти вирішенню історичних питань і покращенню дипломатичних відносин між державами.
Які заходи вживає Україна для підтримки культурної спадщини?
Україна активно працює над відновленням та підтримкою культурної спадщини, постраждалої внаслідок військових дій. Також проводяться міжнародні переговори для повернення культурних артефактів, викрадених під час російської агресії. Співпраця з іншими країнами, такими як Естонія, також сприяє поверненню археологічних знахідок. Важливість цих ініціатив полягає у збереженні національної ідентичності для майбутніх поколінь.
Чи є приклади міжнародного співробітництва у сфері історичної пам’яті?
Існує ряд прикладів міжнародного співробітництва, зокрема, домовленості між Україною, Литвою та Польщею в рамках Люблінського трикутника щодо започаткування Форуму істориків. Цей форум покликаний сприяти історичному діалогу і взаєморозумінню між країнами, залучаючи фахівців для обговорення складних історичних тем і зближення на культурному рівні. Подібні ініціативи підкреслюють роль історії у зміцненні міжнародних стосунків.
Як змінилася роль історії в політичних відносинах між Україною та сусідніми країнами?
Роль історії в політичних відносинах між Україною та сусідніми країнами суттєво зросла з огляду на актуальні виклики євроінтеграції та потребу у вирішенні давніх історичних конфліктів. Це проявляється у формі дипломатичних зустрічей, переговорів та ініціатив, таких як створення спільних робочих груп і форумів. Подібні заходи намагаються знайти баланс між збереженням національної пам’яті та стратегічним співробітництвом у політичній та культурній сфері.
Резонанс історія
Ідентифікація 30 тис. українців, убитих у польсько-українському протистоянні в 1939-1947 рр.: "Щоб вони стали людьми, а не сухими числами в статистиці", - історик Ігор Галагіда Близько 30 тисяч українців, які загинули від рук поляків з 1939 по 1947 рік, – саме стільки жертв було встановлено під час останніх досліджень. 20 з них вдалося встановити поіменно та ідентифікувати їхні стать і вік. Проєкт Українського католицького університету "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" запропонував нову методику, яка дозволяє максимально точно наблизитися до розуміння кількості вбитих. 10 588 15 Раніше у тренді: Ексгумація жертв Волинської трагедії Ексгумація польських військових на Львівщині
Проблема людського ресурсу у війську є більшою, ніж гальмування допомоги з боку західних союзників, - воїн-історик Мирослав Борисенко Професор історії Мирослав Борисенко став на захист України від самого початку нападу Росії – тобто від 2014 року, і знову воює з 2022-го. Однак своєрідну публічність він отримав завдяки своїм дописам у Фейсбуці – іронічно-саркастичним екскурсам в історію з несподіваним поворотом у сучасність. 26 007 145 Раніше у тренді: Війна
Капитуляция Чехословакии в 1938-м привела к мировой войне: Путин точно повторяет действия Гитлера Вот это все про нас. Вначале Чехословакия согласилась без войны сдать Гитлеру Судетскую область, а вскоре Гитлер заставил капитулировать и остальную страну, потерявшую обороноспособность, и ликвидировал Чехословакию полностью. 37 836 33 Раніше у тренді: Війна
"Какой великий артист погибает!" - 2 тысячи лет назад родился самый известный артист, свергнутый в результате госпереворота 15 декабря 37 года, 1984 года назад, родился Нерон - шестой по счету правитель Рима из династии Юлиев-Клавдиев. 22 562 98
"Потрібно доносити до ЄС сильні сторони України. З пострадянських держав ви єдині досягли найвищого рівня свободи, - Грегор Розумовський Прямий нащадок останнього гетьмана України Грегор Розумовський, постійно мешкаючи в Австрії, має великий інтерес до країни походження свого роду. Історик за освітою, він має власну консалтингову компанію, був експертом у підрозділі Єврокомісії з питань розширення ЄС і нині надає консультації зацікавленим персонам, зокрема щодо України. 3 240 19
Після відкриття документів люди самі зізнавалися, як співпрацювали з КДБ, - директорка Національного архіву Латвії Мара Спруджа У кінці серпня був підписаний договір про співпрацю між Архівом національної пам'яті та Національним архівом Латвії. Вченим двох країн це відкриє більше можливостей для вивчення документів радянських спецслужб, і два архіви зможуть активніше обмінюватися досвідом. Тепер, коли Україна створила Архів національної пам'яті, який в майбутньому зведе всі документи КДБ під одним дахом, це подвійно актуально. 8 071 4
Американці посилили свої натівські війська в Європі – проти Росії, та у Тихоокеанському регіоні – проти Китаю. Україна саме стоїть по центру між ними, - британіст Єгор Брайлян Те, як Велика Британія кілька останніх місяців проявляла свою принциповість щодо Росії, означає не лише корекцію зовнішньополітичного курсу Лондона, але й позицій американо-англійських сил загалом. Так вважає британіст, член Королівського історичного товариства Єгор Брайлян. 5 939 11 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
2 серпня помер Дейв Северанс - "втілення військового духу морської піхоти США", 102-річний ветеран Другої світової, рота якого встановила знаменитий прапор на Іво Джимі Одним із символів Другої світової став знаменитий знімок фотографа Джо Розенталя - встановлення американського прапора на горі Сурібачі на острові Іво Джима 23 лютого 1945 року. Знімок - це не показуха, прапор ставили морпіхи тієї роти, яка штурмувала і першою вийшла до вершини, троє з шести морських піхотинців, які встановлювали прапор, і двоє з чотирьох фотографів, які це зафіксували, загинули в боях на острові через кілька днів. За історією цього фото можна написати книгу, і одним з головних її героїв є саме він - лейтенант Дейв Северанс, командир роти Е 28-го полку 5-ї дивізії морської піхоти, який пішов з життя 2 серпня 2021 року. 9 505 13 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
"Пишаюся, що наша родина ніколи не була "совками", - історія киянки, яка знайшла в архівах інформацію про репресованого прадіда Віта Михайлюк була ще зовсім маленькою дівчинкою, коли бабуся Параска Саввівна з Житомирщини розповіла їй історію родини. Жінка, якій випало пережити і радянську, і німецьку окупацію, була прямою і безстрашною, адже, живучи в СРСР, навіть і не думала приховувати від онуки правду про "казкове комуністичне життя". 11 902 17
Радянські псевдонавчання у 1939-му, репресії, нацистські концтабори, Голокост, радянізація заходу України: які таємниці зберігає архів СБУ Попри масу досліджень чимало явищ Другої світової війни є відкритими для інтерпретацій та лишають питання – особливо на наших "кривавих теренах", де змагалися різні тоталітарні режими, і менше, ніж за 20 років, відбулося кілька геноцидів та етнічних чисток. 11 052 4 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
З приводу маршу на честь створення дивізії "Галичина" Я розумію логіку організаторів і з повагою ставлюся до пам'яті українців, які унаслідок нападу Німеччини і СРСР на Польщу в страшній світовій війні вибрали службу одній зі сторін - хтось пішов у РСЧА, хтось у дивізію СС "Галичина". 35 295 323
"Ніхто не згадує як же "добре було" в 1933-му чи в 1937-му. Тільки пломбір смачний згадують!": історія репресованого Михайла Ратушняка із Вінниччини Працівнику колгоспу Михайлу Ратушняку було 34 роки, коли 22 вересня 1937-го його просто під час роботи у полі забрав НКВС. Вдома на нього чекала вагітна дружина та дворічний син. А у вінницькій в'язниці – допити та суворий вирок, що забере його за тисячі кілометрів від дому. 18 056 70 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
Історик Сергій Плохій: "У розмовах про Європу та Росію Україні важливо не загубити себе" Директор Гарвардського українського наукового інституту, один із найавторитетніших дослідників історії України Сергій Плохій знову радує новою книгою. Автор історичних бестселлерів (зокрема про аварію на ЧАЕС, розпад Радянського Союзу, вбивцю Степана Бандери) цього разу пропонує максимально наближений до читача текст - збірку власних інтерв’ю, які він дав різним журналістам за останні роки. 7 967 12
Лауреат Премії ім. Джеймса Мейса-2020 Дмитро Десятерик: "Забуттям теми Бабиного Яру ми допустили появу Хржановського і російських олігархів на місці трагедії" Цьогорічну Премію імені Джеймса Мейса отримав кінокритик і оглядач газети "День" Дмитро Десятерик. Відзнаку присуджують, зокрема, за публіцистику, яка сприяє утвердженню історичної пам'яті українського народу, його національної самосвідомості та самобутності. 5 493 14
"Вразила кількість доносів": як родина аграрія з Миколаївщини дізналася правду про його розстріл Ксенія Болтовська звернулася до Архіву національної пам'яті з сімейною таємницею, близькою для більшості українців. Вона знала, що її прадід Йосип Болтовський був репресований, але чому і що з ним зрештою сталося – було в історії родини "білою плямою". 49 785 54
За злочин Голодомору відповідальність несе вся вертикаль: від Сталіна до активістів на місцях, - історик Людмила Гриневич До Дня пам'яті жертв Голодомору Цензор.НЕТ поспілкувався з докторкою історичних наук, українським представником Дослідно-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Людмилою Гриневич. 8 642 25
Від польського Сейму до катівні НКВС: як архіви відкрили праонуку нову інформацію про прадіда Під час розбору сотень звернень до Консультаційного центру при Архіві національної пам`яті, де всім охочим допомагають знайти інформацію про репресованих рідних, ще раз приходить усвідомлення – історія ледь не кожної української сім`ї буремного ХХ століття тягне на екранізацію або роман. 12 184 18
Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого НКВС прадіда У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВС у часи Великого терору. 22 229 49
Про історію "общєрусского народу" Нещодавно автор виклав своє бачення мови як одного із первнів культурної ідентичності українців. Сьогодні звернімося до історії. Не всієї, не лякайтесь. Лише тієї її частини, яку мусимо неодмінно й правдиво з’ясувати і включити у підручники для школярів і студентів. 32 065 176
Як би Путін не намагався довести зворотне, але не більшовики створили українську націю. Вони у 1920 зустріли її усталеною, - історик Сергій Єкельчик У 2020 році ми відзначаємо сторіччя складної низки епізодів, які ознаменували останній етап Української революції - які традиційно вважаються її кінцевими датами та початком більшовицького панування в Україні. 27 910 40
Журналіст, якого ненавиділи генерали, але статті якого врятували тисячі життів і змінили перебіг війни 166 років тому вперше у світовій історії перебіг війни змінив... журналіст, а завдяки критиці в ЗМІ було врятовано багато життів і проведено системні військові реформи. Саме цей журналіст створив такі культові образи, як "атака легкої бригади" і "тонка червона лінія". 31 588 91 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
Подвиг і трагедія киянина Дмитра Кохановського Дмитро Кохановський - військовий розвідник, нагороджений П'ЯТЬМА орденами Слави, у якого німці вбили всю родину і родичів, а в СРСР засудили, позбавили всіх нагород. Місце його поховання не встановлено, є лише одна фотографія на пам'ять ... 34 065 96
Європейський висновок із війни - "Ніколи більше". Радянсько-російський висновок - "Якщо треба, повторимо", - історик В'ячеслав Ліхачов Перекриття кордонів через пандемію завадило російським планам масштабно відзначити 75-річчя перемоги над нацизмом. Кремль розраховував на безпрецедентну помпезність події і широке коло світових лідерів, запрошених 9 травня до Москви. 19 021 61 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
Головні цифри щодо СРСР у Другій світовій війні Аналіз кількості загиблих, депортованих, заарештованих, громадян СРСР, які перейшли на бік німців, дозволяє по-новому поглянути на історію Другої світової війни. 36 265 79
Найбільші епідемії в історії викликали кардинальні зміни, підносили одні країни і знищували інші, - історик Михайло Кірсенко Як епідемії міняли хід розвитку цивілізації, підносили одних і закривали хід іншим. Як за кілька років пандемія чуми змінила економічну картину Європи і до чого тут клімат. Чому не лише жахливі втрати, але й ренесансні шедеври є наслідками "чорної смерті". Про те, коли епідемія давала українцям шанс, а коли – наглухо від цього шансу ізолювала – спілкуємося з доктором історичних наук, професором Михайлом Кірсенком. 35 811 18
Чому Україні потрібно відзначати 23 лютого? Це день визнання більшовиками незалежності України, день перемоги Німеччини в операції "Фаустшлаг", день зради російської армії і головна таємниця радянської пропаганди. 32 258 77
Місцева влада зазвичай видихає з легкістю, коли хтось самостійно демонтує об’єкти, що підлягають декомунізації, - директор Інституту нацпам’яті Антон Дробович Новий директор Українського інституту національної пам’яті за кілька місяців на посаді підтверджує анонс своєї програми: не міняти напрямок діяльності УІНП, але змістити її кут. У розлогому інтерв’ю для Цензор.НЕТ він розповів, у чому полягає ця точка. 4 638 12
Від "оксамитових революцій" були захмарні очікування. Це одна з причин, чому сьогодні у Польщі та Угорщині при владі популісти, - історик Олег Бажан З осені минулого року триває час, коли мало не щотижня маємо 30-ту річницю подій у бурхливому ланцюгу "оксамитових революцій" 1989-1990 років. Тоді за кілька місяців посипалися комуністичні режими в усіх країнах Центрально-Східної Європи, які входили до орбіти впливу Радянського Союзу. 8 410 12
Як одного генерала засудили до смертної кари за відмову припиняти війну "Якщо комендант фортеці в облозі подейкує про її здачу, то вже можна з упевненістю сказати, що дні фортеці полічено. Так само і Франція наближалась до капітуляції, оскільки глава французького уряду офіційно визнавав, що таку можливість не відкидають. 30 722 157 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
Гендиректор Національного музею історії України Тетяна Сосновська: "За неповні чотири роки дохід музею вдалося збільшити вп’ятеро!" Усі, хто за останні роки побував у Музеї історії України, однозначно рекомендують: "Зайдіть, подивіться. Там цікаво. Музей помітно змінився, став сучасним і живим". Насамперед таке перетворення пов’язують із новим керівником, яка прийшла у лютому 2015 року і яку нещодавно відсторонили від посади. 5 057 10
Афганістан: Безглузда війна чи прозріння ціною тисяч трун Рівно 40 років тому, 25 грудня 1979 року, почалася одна з найбільш безглуздих і нелогічних воєн у сучасній історії. Ця війна закінчиться ганьбою і стане однією з причин розвалу... СРСР. Рівно через 12 років, 25 грудня 1991 року, президент Михайло Горбачов заявить про розпад Союзу. 15 796 132
Україна як держава не робить нічого для визнання у світі Голодомору геноцидом, - Станіслав Кульчицький Нещодавній розгляд німецьким Бундестагом петиції про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом змусив замислитися про те, наскільки проблема геноцидного характеру Голодомору є обговорюваною в наукових колах і якою є державна промоція для подібних досліджень. 7 683 79
Коліївщина відкрила шлях до ліквідації Запорізької Січі й російського завоювання Криму, - історик Тетяна Таїрова-Яковлєва Директор центру вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Таїрова-Яковлєва - одна з небагатьох російських істориків, що цілеспрямовано вивчають історію України. Вона є автором найповнішої й сучасної біографії гетьмана Івана Мазепи. Значною мірою завдяки Таїровій-Яковлєвій були опубліковані документи Мазепи, що зберігаються переважно в архівах Санкт-Петербурга. Сьогодні вона спільно з Інститутом історії України НАН України готує до публікації повний козацький літопис Самійла Величка, відшукуючи його уривки в російських архівах. Крім того, з невідомих раніше документів вона відтворила геополітичний аспект Коліївщини 1768 року, про що написала свою останню книгу. 31 148 116
"Русский мир" – це не просто спецоперація ФСБ на сході України. За ним – століття пропаганди", - директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій Цей рік – врожайний для українського читача на книги знаного україно-американського історика, директора Гарвардського українського наукового інституту Сергія Плохія. 12 521 20
Нам потрібно писати українську історію Речі Посполитої, - історик Наталя Старченко до 450-річчя Люблінської унії 450 років тому на мапі Європи з'явилася нова величезна держава – Річ Посполита зі столицею у Варшаві. Постала вона на Люблінському сеймі 1569 року шляхом об'єднання Великого князівства Литовського і Корони Польської, щоб протистояти загрозі з боку Московського царства. 27 746 361
Команда Аnnе de Kyiv. Як королева Франції об’єднала українців і планує об’єднати європейців Санліс, що за 45 кілометрів від Парижа, одне з небагатьох містечок, де мешканці впізнають український прапор і гімн. 4 913 7
Бабин Яр: до чого тут політична воля, олігархи та "конфлікти пам'яті" Інтелектуальні пристрасті, що розгортаються довкола меморіалу в Бабиному Яру, здаються малопомітними для загалу, однак вони дають фору пристрастям політичним. 12 323 26
На компроміси у питаннях національної пам'яті я йти не буду, - Володимир В'ятрович 5 років Володимир В'ятрович визначає політику національної пам'яті в Україні. Головне, чим запам'ятався цей період, - стрімкі декомунізаційні процеси, відкриття архівів радянських спецлужб, розробка одразу кількох великих меморіальних проектів. Він підкреслює, що менш помітною лишається маса інших напрацювань, і їх він готовий втілювати й далі, хоча не приховує, що не в захваті від перемоги Зеленського. 9 344 53
Логістика перемоги - хто якою ціною воював і перемагав Мало хто знає, але у двох ключових видах озброєнь німецька армія перевершувала радянську від самого початку до кінця війни - за забезпеченням засобами зв'язку і за витратою боєприпасів для гаубичної і важкої артилерії. 32 412 166 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
Бій на блокпості "Балу" 31 січня 2015 року За період війни з'явилося чимало фотографій, які ілюструють події на фронті - негативні і позитивні. З часом дедалі складніше віднайти першоджерело світлини, з'ясувати, де вона була зроблена, за яких обставин, хто автор. 26 782 17 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України
85-та річниця Голодомору: які міфи досі живуть Сьогодні традиційно вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років. 85-та річниця припала на переломний момент для політики пам'яті в Україні. Вже ніхто не заперечує, що Голодомор 1932-33 років в Україні мав місце. Крім того, схоже, Україна долає етап болісного визнання та емоційного пригадування та переходить до свідомого осмислення тих подій. 11 187 29 Раніше у тренді: Голодомор. День пам’яті
Рівно 100 років тому богобоязливий християнин Елвін Йорк учинив "найбільшу справу, здійснену будь-яким солдатом усіх армій Європи" Боже чудо чи точний розрахунок - це питання завжди супроводжуватиме цю безсмертну історію, яку варто викладати в кожному військовому училищі і в кожній духовній семінарії. 89 554 159 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
Сучасні офіцери мають стати командирами хаосу. 10 цитат полковника Генштабу Євгена Месснера Євген Месснер, полковник Генерального штабу Російської імператорської армії, один із найбільших військових теоретиків ХХ століття. 21 828 60 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
12 липня виповнилося 75 років одному з найвідоміших радянських військових міфів - "найбільшій танковій битві під Прохорівкою" Парадокс, але зараз російська пропаганда намагається обілити себе в Німеччині від звинувачень у війні в Україні за допомогою... есесівця, сина військового злочинця, живого учасника битви під Прохорівкою! 173 479 285 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
Як створити армію добровольців, здатну перемагати технічно більш сильного ворога? Німецька військова реформа 1920 року Сто років тому закінчилася Перша світова війна. Німеччина стала демократичною республікою і їй треба було створити нову боєздатну армію. Але умови були жорсткі - чисельність армії була обмежена 100 тисячами осіб, було заборонено мати сучасні види озброєнь - танки, важку артилерію, авіацію. 92 210 134
"Якби не сталося зіткнення на сході, ми б не вижили як нація", - інтерв’ю з артилеристом, істориком Геннадієм Харченком, автором книги про війну з Росією Розмова з Геннадієм публікується в рамках всеукраїнського проекту видання книг та інтерв’ю українських воїнів - бібліотека "Моя війна" під редакцією Юрія Бутусова. Цей проект надає матеріальну, редакційну та організаційну допомогу українським воїнам - безпосереднім учасникам бойових дій у написанні та виданні своїх спогадів з метою зберегти правду про війну, героїзм та самопожертву. 17 791 18
Історик Оксана Хом’як про дивізію "Галичина": "Вступ до неї міг означати уникнення поліційного нагляду та робіт у Німеччині" Нещодавно минула 75-та річниця створення дивізії Ваффен СС "Галичина" – воєнного формування, що було організоване нацистським режимом з українців. З висоти стількох років вже час осягнути всю складність феномену і трагедію тих, хто вступав до дивізії, так само як і різні причини такої мотивації. 72 614 68
22 січня 2015 року. Бій у Красному Партизані У пам’ять про своїх загиблих бойових побратимів, звертаюся до питання історії початкового етапу російсько-української війни, яка триває. Пропоную найбільш детальний з усіх наявних на сьогодні опис того бою. Для історії. 24 900 21 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна
Сторінка 1 з 2
більше резонансів