"Міндічгейт", навіть без публікації записів про корупцію в оборонці, вже негативно вплинув на закупівлі, - Ніколаєнко

Як Міндічгейт вплинув на оборонні закупівлі?

Справа "Міндічгейт", навіть без оприлюднення доказів про корупцію в оборонній сфері, вже вплинула на систему оборонних закупівель.

Про це у матеріалі на Цензор.НЕТ пише журналістка та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.

Що відомо?

Після публікації записів "Міндічгейту" про корупцію було припинено повноваження наглядових рад основних державних енергетичних компаній.

Також президент Зеленський доручив міністру оборони Шмигалю провести невідкладне перезавантаження наглядових рад в оборонній сфері.

Відомо, що наглядові ради мають АТ "Українська оборонна промисловість", "Агенція оборонних закупівель" "Державний оператор тилу" та "Укрнафта", яка є в управлінні Міноборони з 2022 року.

Авторка матеріалу зазначає, що найскладніша ситуація з наглядовими АОЗ і ДОТ. Через їхнє об’єднання.

Наглядові ради АОЗ та ДОТ сформували наприкінці 2024 року, туди обрали по 5 осіб.

Після початку НР АОЗ виник скандал, два члени (Юрій Джигир та Тарас Чмут) підтримали продовження контракту з керівницею Агенці Мариною Безруковою. У березні їх замінили на Станіслава Гайдера та Івана Гаврилюка.

П'ятого члена ради (незалежного) так і не обрали. Від цього місця тоді відмовився Патрік Аурой.

Навесні 2025 року оголосили про об'єднання АОЗ та ДОТ. Тому виникло питання, що буде із наглядовими радами.

Станом на середину грудня 2025 року ніхто в міністерстві з членами наглядової агенцій не зустрівся. Хоча питання порушується з літа, пише Ніколаєнко.

"Так само за більш ніж пів року Міністерство оборони України так і не визначилось із тим, скільки членів наглядової буде в об’єднаній агенції. На різних етапах ішлось про 5-7 осіб.

Ця невизначеність, а також чутки, що членів наглядової перепризначать за принципом лояльності, призвели до того, що частина людей готові залишити свої посади.

Навіть гірше, вже відомо, що через складність поєднання двох посад і брак часу посаду в наглядовій раді АОЗ планує залишити перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Про це він повідомив на зустрічі з Громадською антикоррадою у листопаді", - зазначає авторка.

Голова НР АОЗ Станіслав Гайдер на останньому засіданні щодо стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО в НАЗК повідомив, що ще 2 члени наглядової готові написати заяви на звільнення.

"Останнє вже ставить під загрозу не просто функціонування ради, а підписання контрактів на закупівлю зброї, оскільки члени наглядової ради мають погоджувати значні правочини. Для розуміння, наприкінці року сума контрактів, які має погодити наглядова, може сягати 30 мільярдів гривень", - наголосила Ніколаєнко.

За словами журналістки, є великий ризик, що від наглядової також можуть відмовитись і повернути всі функції контролю лише Міністерству оборони України. Принаймні на певний час.

Авторка наголошує, що зміни в структурах контролю за якістю поставок також ставлять під загрозу нормальні закупівлі.

"Наразі ДП МОУ "Державний оператор тилу" оголосив 80% торгів на наступний рік, в тому числі щоб не змушувати компанії брати акти відповідності на зразки товарів у нового розпорядника.

Однак така ситуація не є нормальною, коли ДОТ має провести за місяць річний обсяг торгів, перебуваючи в стадії ліквідації. Незалежна антикорупційна комісія і раніше звертала увагу на якість перевірки ДОТ документів учасників. А в умовах такого навантаження це буде зробити дуже важко", - підсумувала Ніколанко.

Міндічгейт

Раніше Цензор.НЕТ повідомляв, що НАБУ проводить обшуки у Міндіча, який виїхав з України за кілька годин до обшуків.
Як повідомлялося, у вівторок, 4 листопада, в одній із філій відокремлених підрозділів НАЕК "Енергоатом" відбулися обшуки у справі про корупцію.
Також НАБУ проводить обшуки в ексміністра енергетики Галущенка та "Енергоатомі".
НАБУ та САП заявили про проведення масштабної операції з викриття корупції у сфері енергетики.
Чинна міністерка енергетики Світлана Гринчук фігурує на записах НАБУ в рамках розслідування корупції в енергетиці.
Згодом Національне антикорупційне бюро викрило офіс у центрі Києва, що належав родині екснардепа й нинішнього сенатора РФ Андрія Деркача. Там вели "чорну бухгалтерію", облік грошей і організовували відмивання.
11 листопада НАБУ оприлюднило записи, на яких фігурують міністр Галущенко та Міндіч.
Чернишову повідомлено про підозру у незаконному збагаченні в межах операції "Мідас".
Одного з підозрюваних - Дмитра Басова - відправили під варту із заставою у 40 млн грн.
Ексрадника Галущенка Миронюка відправили під варту із заставою у 126 млн грн.
Кабінет Міністрів вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тімура Міндіча та Олександра Цукермана після розслідування НАБУ про корупцію в енергетиці.
Раніше під варту на 60 днів відправили Ігоря Миронюка й виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова, що фігурував на плівках НАБУ, під прізвиськом Тенор.
Також на 60 днів у СІЗО відправили іншу фігурантку – Лесю Устименко.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у справі щодо корупції в енергетиці Ігоря Фурсенка (на записах НАБУ – Рьошик).
13 листопада ВАКС арештував Людмилу Зоріну, застава - 12 млн грн.
Зеленський запровадив санкції проти Міндіча та Цукермана.