"Шлагбаум" був корисним для України, це дозволило "Енергоатому" не збанкрутувати, - адвокат фігуранта "Міндічгейту"

Міндічгейт: адвокат пояснив важливість шлагбауму

Адвокат фігуранта "Міндічгейту" Ігоря Миронюка пояснив, що схема "шлагбауму" в енергетиці дозволила уникнути банкрутства "Енергоатому".

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Що каже захист про "шлагбаум?

Сьогодні Вищий антикорупційний суд розглядає продовження запобіжного заходу фігуранту "Міндічгейту" Ігорю Миронюку.

Адвокат Олександр Готін заявив, що ніякого "шлагбаума" не існує в природі.

"В обставинах вчинення Миронюком кримінального правопорушення говориться, що був створений "шлагбаум", за рахунок якого була можливість в ручному режимі стримувати платежі, відпускати чи не відпускати платежі. Оце був начебто шлагбаум.

Органом розслідування ставиться у вину, що цей "шлагбаум" начебто був створений за допомогою наказу Мінстратегпрому №95 від 2 серпня 2024 року. Начбто "Енергоатом" був включений до реєстру суб'єктів, з яких неможливо стягувати кошти, нібито був створений штучно "шлагбаум". Виходить, що в ручному режимі за рахунок цього "шлагбауму" комусь гроші давалися, а комусь не давалися. Це неправда", - додав він.

Готін каже, що наказ №95 насправді був юридичним інструментом, який блокував можливість стягувати грошові кошти зі стратегічно важливого "Енергоатома".

3 березня 2022 року Кабміном було ухвалено постанову №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації", зазначив адвокат.

"Згідно з цією постановою було заборонено виконання грошових та інших зобов'язань кредиторами, за якими стягувачами є РФ або пов'язані з нею особи. Після початку виконання цієї постанови "Енергоатомом" почалася тенденція, що розпочалися масові звернення до судів України, зокрема до райсудів, подання позовів для отримання рішень зі стягнення грошових сум з "Енергоатому".

Тобто яка вийшла ситуація. Кабміном було створено нормативний документ, за допомогою якого для того, щоб "Енергоатом" не збанкрутував, щоб з нього не списали кошти, зробили певний мораторій. Однак деякі суб'єкти господарювання почали обходити цей мораторій. Почали масово закидати в суди позови на значні суми про стягнення коштів з "Енергоатому", щоб обійти цей мораторій просто", - каже Готін.

Адвокат зазначив, що критичною була ситуація з позовними провадженнями підрядників та постачальників Запорізької АЕС.

Наказ №95 був правовим механізмом, що допомагав уникнути обходу цього мораторію.

"Ми отримали лист "Енергоатому" від 17 грудня 2025 року, в якому зазначається, що "Енергоатом" звернулося до Мінстратегпрому із заявою про включення "Енергоатому" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій, по яким зупиняється стягнення.

Заява обґрунтовувалася тим, що "Енергоатом" було включено до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Тобто виникла така ситуація - "Енергоатом" отримав кошти для виконання державних контрактів, тут з районних судів почали прибувати безліч рішень районних судів і списувати ці кошти.

Фактично, виконання державних програм, зокрема підтримання нашої енергосистеми в тому стані хоча б, в якому вона є, просто було неможливо", - наголосив він.

Захисник заявив, що наказом №95 Мінстратегпром включив "Енергоатом" до переліку підприємств, з яких неможливе стягнення.

"Тобто цей "шлагбаум" мав абсолютно іншу мету. Це було суспільно-корисно для держави, щоб не збанкрутувало держпідприємство", - сказав Готін.

Адвокат також заявив, що низка судів відмовили у позовах щодо скасування наказу №95, визнавши його законність.

Міндічгейт

У листопаді 2025 року НАБУ проводило обшуки у Міндіча, який виїхав з України за кілька годин до обшуків.
4 листопада в одній із філій відокремлених підрозділів НАЕК "Енергоатом" відбулися обшуки у справі про корупцію.
Також НАБУ проводило обшуки в ексміністра енергетики Галущенка та "Енергоатомі".
10 листопада 2025 року НАБУ та САП заявили про проведення масштабної операції з викриття корупції у сфері енергетики.
Згодом Національне антикорупційне бюро викрило офіс у центрі Києва, що належав родині екснардепа й нинішнього сенатора РФ Андрія Деркача. Там вели "чорну бухгалтерію", облік грошей і організовували відмивання.
11 листопада НАБУ оприлюднило записи, на яких фігурують ексміністр Герман Галущенко та Міндіч.
Ексміністру Олексію Чернишову повідомили про підозру у незаконному збагаченні в межах операції "Мідас".
Одного з підозрюваних –– Дмитра Басова –– відправили під варту із заставою у 40 млн грн.
Ексрадника Галущенка Миронюка відправили під варту із заставою у 126 млн грн.
Кабінет Міністрів вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тімура Міндіча та Олександра Цукермана після розслідування НАБУ про корупцію в енергетиці.
Під варту на 60 днів відправили Ігоря Миронюка й виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова, що фігурував на плівках НАБУ, під прізвиськом Тенор.
Також на 60 днів у СІЗО відправили іншу фігурантку – Лесю Устименко.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у справі щодо корупції в енергетиці Ігоря Фурсенка (на записах НАБУ – Рьошик).
13 листопада ВАКС арештував Людмилу Зоріну, застава - 12 млн грн.
Зеленський запровадив санкції проти Міндіча та Цукермана.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
15 лютого 2026 року Германа Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру, а вже наступного дня суд відправив його у СІЗО із можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень.