Сьогодні українські шахтарі стикаються з численними викликами. Починаючи від заборгованості перед працівниками вугільних підприємств Донеччини та Луганщини, що наразі сягає 500 млн грн, і закінчуючи небезпекою під час обстрілів з боку окупантів. Багато шахт на окупованій території були знеструмлені, що призводить до затримок із видобутком та небезпекою для життя шахтарів. Більше того, 60% гірників на Луганщині вже мобілізовані загарбниками. Водночас уряд України намагається врегулювати критичну ситуацію шляхом виділення коштів для погашення зарплатних боргів. Проте, до стабілізації ситуації ще далеко, адже масштаби проблеми вимагають системних рішень.
Яка поточна заборгованість держави перед шахтарями України?
Поточна заборгованість держави перед шахтарями України становить близько 500 мільйонів гривень. Половина заборгованості пов'язана з вугільними підприємствами на території Донеччини та Луганщини, які зазнали зупинки через бойові дії.
Що сталося з шахтарем Михайлом Костиком на Львівщині?
Гірник з ремонту гірничих виробок, 34-річний Василь Михайлович Костик, загинув внаслідок нещасного випадку, що стався на шахті "Степова" ДП "Львіввугілля". Це трагічна подія сколихнула гірницьку спільноту України, підкресливши небезпеку роботи шахтарів.
Яка ситуація з видобутком вугілля на державних шахтах?
На державних вугледобувних підприємствах спостерігається зростання обсягів видобутку вугілля, однак ситуація залишається напруженою через заборгованості з оплати праці та небезпеку, спричинену бойовими діями на сході країни.
Чи проводяться евакуації шахтарів з Донеччини на Львівщину?
Так, шахтарям з Донеччини пропонують евакуацію до Львівської області з безкоштовним розселенням і працевлаштуванням на вугільні підприємства ДП "Львіввугілля". Це робиться для забезпечення їхньої безпеки і стабільної роботи у менш небезпечних умовах.
Які проблеми з виплатою зарплат шахтарям на окупованих територіях?
На тимчасово окупованих територіях Луганщини і Донеччини окупаційна адміністрація не виплачує зарплату шахтарям, що призводить до значного дефіциту кадрів, який на сьогодні становить близько 40%. Ця проблема вимагає негайного вирішення з боку окупаційного керівництва або міжнародних організацій.
