Тема знищень історичних і житлових будинків в Україні та на окупованих територіях викликає багато суперечок. Окупанти в Сіверськодонецьку та Маріуполі продовжують знесення багатоквартирних будинків та пам'яток, маскуючи сліди воєнних злочинів. Крім цього, у Києві знос історичних садиб викликав обурення серед активістів і політиків. Зокрема, садиба Зеленських визнана пам’яткою архітектури, проте знесена без дозвільних документів, що призвело до початку численних слідчих дій. Ці події піднімають питання збереження національної культурної спадщини та правомірності дій забудовників.
Чому загарбники зносять будинки в окупованих територіях?
Окупанти часто зносять будівлі, щоб приховати сліди воєнних злочинів або знищити місцеву інфраструктуру. Це частина стратегії знищення культури і пам'яті українців на окупованих теренах, зокрема в Маріуполі та Сіверськодонецьку.
Які історичні будівлі в Києві були нещодавно знесені?
Серед останніх відомих знищень - історична садиба Зеленських та будинок Барбана на вулиці Обсерваторній. Їх знесення викликало великий суспільний резонанс та обурення громадськості й чиновників через відсутність відповідних дозволів.
Як реагують активісти на знесення пам’яток у Києві?
Активісти організовують акції протесту проти знесення пам'яток та садиб, такі як на Алеї пам'яті. Вони привертають увагу суспільства до питань збереження культурної спадщини і закликають владу до втручання та вживання радикальних заходів.
Що робить влада для збереження архітектурних пам'яток?
Місцева влада в Києві ініціює судові розгляди з метою відновлення зруйнованих об'єктів, як садиба Зеленських. Крім того, Мінкульт оголошує деякі об'єкти архітектурними пам’ятками, але дії забудовників залишають багато спірних моментів.
Яка ситуація із знесенням житлових будинків у Маріуполі?
У Маріуполі загарбники знищують як розбомблені, так і вцілілі будинки, заселяючи вцілілі російськими будівельниками. Процес знесення викликає великі соціальні проблеми для місцевих жителів, які часто залишаються без житла чи отримують мало підтримки.
