У сучасному світі фейки є постійною загрозою, особливо в умовах війни в Україні. Українське Міноборони та інші державні органи активно спростовують дезінформацію. Наприклад, повідомлення про загибель відомого проєктувальника БПЛА Гуменного у Харкові було визнано фейком. Також СБУ розкрила агентів РФ, які поширювали фейки про українських полонених. Існують також інформаційні атаки на інституції, як-от фейкові звіти про радіаційні витоки на ЧАЕС або шахрайські повідомлення від імені різних організацій. Усі ці акти дезінформації є частиною ширшої кампанії з дестабілізації. Щоб протистояти цьому, медіа та державні органи намагаються швидко реагувати й інформувати громадськість про правдивість новин.
Чи загинув дійсно Андрій Гуменний у Харкові?
Ні, ця інформація є фейком. Міністерство оборони спростувало повідомлення про загибель проєктувальника БПЛА Андрія Гуменного у Харкові. Про це нібито було заявлено, але згодом виявилось, що це неправда.
Що сталося з інтернет-провайдером "Ланет"?
Офіційну сторінку інтернет-провайдера "Ланет" було зламано, хакери розіслали фейкові повідомлення про "домовленості Трампа і Путіна". Це атака на репутацію, і компанія вже вжила заходів для захисту своїх ресурсів.
Чи відбулося отруєння рятувальників на Полтавщині?
Інформація про отруєння співробітників ДСНС після огляду місця падіння "Шахеда" на Полтавщині є фейком. ДСНС категорично заперечило ці повідомлення, адже жодних випадків отруєння не було зафіксовано.
Чи планується в Україні військовий облік для дітей з 14 років?
Центр протидії дезінформації заперечує таку інформацію. Постановка дітей з 14 років на військовий облік в Україні не планується, і це є частиною фейкової кампанії дезінформації.
Чи правда, що Україна залучає польських військових до роботи в ТЦК?
Ні, це неправда. Російська пропаганда поширює фейкове відео з заявами про залучення польських військових до роботи в ТЦК України, однак ця інформація є недостовірною і не відповідає дійсності.