Екстрадиція залишається однією з актуальних тем у міжнародній політиці України. Останні події демонструють значну активність українських правоохоронних органів у спробах повернення підозрюваних з-за кордону. Військового, підозрюваного у скоєнні ДТП на Київщині, було екстрадовано з Польщі. Скандального забудовника Анатолія Войцеховського видано Іспанією, хоча зберігається ймовірність його подальшого звільнення під заставу. Казахстан відмовив у видачі підозрюваного в замаху на журналіста, хоча Україна готує документи для звернення. Водночас Норвегія відмовила у притулку дезертиру з ПВК "Вагнер", але Київ так і не подавав запит на його екстрадицію. Австрійський суд повторно відхилив запит на екстрадицію олігарха Дмитра Фірташа до США. Україна показує наміри продовжувати активну політику екстрадиції, незважаючи на численні виклики.
Які країни частіше співпрацюють з Україною щодо екстрадиції?
Польща, Іспанія та Болгарія регулярно співпрацюють з Україною у питаннях екстрадиції. Польща видала військовослужбовця, підозрюваного у ДТП, а Іспанія видала забудовника Войцеховського. Болгарія ж екстрадувала підозрювану у справі "Укрзалізниці".
З якими складнощами стикається Україна при спробах отримати екстрадицію?
Складності виникають з відмовами у видачах, зокрема Франція і Австрія відмовились видати Жеваго і Фірташа відповідно. Також Казахстан відмовився видати підозрюваних в замаху на журналіста. Багато із запитів заблоковані юридичними та дипломатичними питаннями.
Чому суди відмовляють Україні в екстрадиції певних осіб?
Відмови в екстрадиції часто обґрунтовуються політичними мотивами, неналежною доказовою базою чи сумнівами в неупередженому розслідуванні. Наприклад, Австрія відмовила Україні в екстрадиції Кирила Шевченка, а Сербія - Андрія Наумова через різні юрисдикційні та політичні аспекти.
Які злочини є найчастішими у випадках екстрадиції в Україні?
Найпоширеніші злочини, пов'язані з екстрадицією, включають економічні злочини, корупцію, участь у тероризмі та серйозні кримінальні злочини, такі як шахрайство, зґвалтування, вбивства він яких протидія залежить від міжнародного співробітництва
Яким чином Україна вирішує питання невдалої екстрадиції?
Україна прагне використовувати дипломатичні та правові інструменти для усунення юридичних перепон. Міністерство юстиції та Офіс Генпрокурора працюють над посиленням міжнародно-правової співпраці, щоб забезпечити ефективність процедур екстрадиції у відповідність до міжнародних стандартів.
Чи є якісь виклики у екстрадиції військових злочинців в Україну?
Так, виклики включають збирання належних доказів, міжнародне визнання справедливого судочинства в Україні та різні політичні фактори, які можуть вплинути на рішення інших держав щодо видачі військових злочинців. Багато випадків викликає юридичні ускладнення у розподілі юрисдикцій.
Які злочинці найчастіше намагаються уникнути екстрадиції до України?
Злочинці, які скоюють економічні злочини, політичні діячі та особи, підозрювані у військових злочинах, найчастіше намагаються уникнути екстрадиції до України, шукаючи притулку або політичного захисту в інших країнах та використовують складну юридичну систему міжнародного права.
Як Україна планує поліпшити свою екстрадиційну політику у майбутньому?
Україна планує покращити переговорні процеси, зміцнивши міжнародне співробітництво, покращуючи свою юридичну базу та забезпечуючи належні умови для прозорих судових процесів. Це включає покращення іміджу судової системи Україн.
Чи існують випадки, коли Україна сама екстрадує злочинців іншим країнам?
Так, Україна активно співпрацює в питаннях екстрадиції, видаючи підозрюваних іншими країнами, як у випадку з екстрадицією шістьох іноземців до Чехії, які були причетні до міжнародного шахрайського байкерського центру.
Які країни часто відмовляються видавати підозрюваних в Україну?
Австрія, Франція, Сербія, Угорщина і Фінляндія часто відхиляють українські запити на екстрадицію, посилаючись на недостатню доказову базу або політичний тиск. Це створює складності для ефективної екстрадиційної політики України.