Справа "Роттердам+" знову опинилась у центрі уваги після рішення ВАКС про звільнення ексголови НКРЕКП Оксани Кривенко від відповідальності через сплив строків давності. Це черговий важливий крок у довгій історії справи, що почалася ще у 2016 році, коли формула "Роттердам+" була запроваджена для розрахунку вартості електроенергії, що спричинило переплату на суму понад 39 млрд грн. Однак, рішення та хід справи залишають багато питань. В той же час, за словами ексглави НКРЕКП, справа проти неї вже закрита. Відсутність остаточного рішення у цій справі продовжує привертати увагу громадськості та антикорупційних організацій, що ставить під питання ефективність антикорупційних реформ у державі.
Які посадовці були звільнені у справі "Роттердам+"?
Вищий антикорупційний суд звільнив від відповідальності ексголову НКРЕКП Оксану Кривенко та двох підозрюваних Олександра Формагея і Дмитра Коваленка у справі "Роттердам+" через сплив строків давності.
Чому ВАКС відмовився закрити справу "Роттердам+"?
Вищий антикорупційний суд відмовив у закритті справи "Роттердам+" оскільки сторона захисту не представила достатньо вагомих аргументів для закриття, і продовжувалися розслідування щодо запровадження формули "Роттердам+".
Як вплинула формула "Роттердам+" на економіку України?
Формула "Роттердам+" використовувалась для розрахунку вартості електроенергії в Україні, що призвело до переплат на суму понад 39 млрд гривень з боку споживачів, викликавши суспільний резонанс та обурення.
Яка роль НКРЕКП у справі "Роттердам+"?
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, впровадила формулу "Роттердам+", що стало основою для судових розглядів і звинувачень у справі щодо переплат.
Яка позиція антикорупційних організацій щодо справи "Роттердам+"?
Антикорупційні організації, такі як Центр протидії корупції, активно стежать за процесом у справі "Роттердам+" та підкреслюють проблеми в системі антикорупційних розслідувань держави, закликаючи до прозорості та відповідальності.